Іван Мазепа. Тетяна Таїрова-Яковлєва
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Іван Мазепа - Тетяна Таїрова-Яковлєва страница 40

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Там же. С. 370.

      130

      РДАДА. Ф. 229. Малороссийский приказ. -Оп. 1. № 90.

      131

      Архив ЮЗР. Ч. 1. Т. V. N XXX. C. 133.

      132

      Бантыш-Каменский. Источники малороссийской истории. T. 1. С. 289—296.

      133

      Архив ЮЗР. Ч. I. T. V. N XXXI. C. 135.

      134

      Там же. N XXXIII. C. 141.

      135

      Архив Куракина. Т. I. C. 51—52. За його словами, в думі проти миру з Польщею були П. Прозоровський, Ф. П. Салтиков та ін. бояри. Під час перевороту Наришкиніх П. І. Прозоровський був серед тих бояр, які отримали нагороди за підтримку Петра.

      136

      Наприклад, А. П. Богданов вважає, що перший Кримський похід був надзвичайно корисним для союзників. – С. 56—57.

      137

      Россия глазами иностранцев. С. 491.

      138

      РДАДА. Ф 124. Оп. 2. № 11. Арк. 7.

      139

      Гордон П. Дневник 1684—1690. С. 141.

      140

      СГГИД. – Ч. ІV. -№ 186. – с. 542—543.

      141

      Згідно із запискою І. Мазепи, він послав Голицину 5 800 червоних золотих, 3 000 рублів у копійках, 1200 рублів у талярах битих, що складало 10 000 рублів. – Устрялов. Т. I. Додаток № VIII. C. 356.

      142

      Борщак І. Людина й історичний діяч. // Іван Мазепа. К., 1992. С. 57.

      143

      Ця версія викладена: Хьюз Л. Царевна Софья. С. 256; Соловйов С. Т. 14. С. 382—383. Третя версія вважає, що виступ старшини був організований Голіциним: Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа. С. 73.

      144

      Опубліковано: Bushkovitch. P. 153.

      145

      Буганов В. І. Вказ. твір. С. 152 та ін.

      146

      РДАДА. Ф. 124. Оп. 2. № 11. Арк. 9 зв.

      147

      Шакловитий «урочисто запитав у боярина та його товаришів, а також улюдей усіх чинів про їх здоров’я звичайним і наймилостивішим чином, вихваляв їх службу і спонукав додавати найбільші старання і надалі». Гордон П. Дневник 1684—1690. С. 144.

      148

      Грамота «царів» і правительки Софії від 17 липня 1687 р. – СГГИД. Ч. IV. № 186. С. 542—543.

      149

      Величко С. Летопись. Т. III. С. 14.

      150

      Величко С. Летопись. С. 15. У Невіля цю фразу сказав Д. Райча. – С. 494.

      151

      Гордон П. Щоденник 1684—1690. С. 149.

      152

      Гордон П. Щоденник 1684—1690. С. 149.

      153

      Гордон П. Щоденник 1684—1690. С. 150.

      154

      Листи I. Мазепи. Т. 1. № 100. С. 242.

      155

      Величко С. Летопись. Т. III. С. 15.

      156

      Ця поема була наведена С. Величком – «нѣкто з ближних его подручних такіе зложил и написав о нем рѣчи». Враховуючи, що в той час, коли Величко писав свій літопис, ім’я Мазепи знаходилося під забороною, він не вказав автора. Але інших поетів СКАЧАТЬ