Название: Іван Мазепа
Автор: Тетяна Таїрова-Яковлєва
Издательство: Фолио
Жанр: Биографии и Мемуары
Серия: Великий науковий проект
isbn: 978-966-03-8161-2
isbn:
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
1
Шляхта – назва дворянства в Речі Посполитій, що мала право брати участь в управлінні державою, зокрема, в роботі місцевих сеймиков, обирати депутатів на сейм, брати участь у виборі короля і т. ін.
2
Старшина – загальна назва верхівки українського козацтва. Сюди входили «генеральна старшина» – генеральний писар, обозний, осавул і т. ін., а також полковники.
3
Słownik geograficzny królestwa polskiego i innych krajow słowiańskich. T. VI. Warszawa, 1885. S. 183.
4
Слід зазначити, що в документах присяги в Переяславі мовиться: «Степан Михайлов сын Мазепа». (Грушевский М. С. К истории Переяславской рады 1654 р. // Доклады АН СССР, № 16. – С. 302).
5
Те, що Ф. Мазепа не був соратником С. Наливайка і не був страчений у Варшаві, доводить детальне дослідження цього повстання, написане нещодавно: С. Леп’явко. Козацькі війни кінця XVI ст. а Україні. – Чернігів, 1996.
6
Подвійне ім’я було поширене серед православної української шляхти – наприклад, Богдан Зиновій Хмельницький. Т. Люта намагалася у своїх працях довести, що йшлося про різних людей (зокрема, що Адам Мазепа не був батьком І. Мазепи). Але в нашій статті ми навели безперечні докази, що йдеться про одну людину – Степана Адама Мазепу, білоцерківського отамана й підчашого чернігівського. (Таїрова-Яковлєва Т. Г. К биографии казацких старшин. // Theatrum humanae vitae. Студії на пошану Н. Яковенко. Київ: Laurus, 2012. – С. 535—538.)
7
Інфамія – покарання для шляхти в Речі Посполитій – безчестя, що супроводжувалося позбавленням громадянських прав.
8
Наїзд – озброєний напад шляхти, яка зазвичай таким чином вирішувала в Речі Посполитій спірні питання зі своїми сусідами.
9
Архив Юго-Западной Руси (далі – АЮЗР.) Т. 1. Ч. III. № СХ. С. 397—400.
10
Присяжна книга 1654 р. – С. 40, 70.
11
Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России (далі – Акті ЮЗР). Т. X. № 7. С. 405.
СКАЧАТЬ