Заклик до любові. Ентоні де Мелло

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ І через те втратити свою свободу. Відведіть скільки потрібно часу, щоб усвідомити це.

      Можливо, зараз ви готові сказати: «Я скоріше виберу волю, ніж твою любов». Якщо б ви могли мати співкамерника в тюрмі або вільно ходити по землі на самоті, що б ви обрали?

      Тож скажіть тепер цій людині: «Я даю тобі волю бути собою, думати свої думки, потакати своїм смакам, слідувати своїм нахилам, поводитись так, як ти вирішиш сам і як тобі буде до вподоби».

      Щойно скажете це, ви помітите одну з двох речей: 1. Чи то ваше серце виявить супротив цим словам, і ви на власні очі побачити власника й експлуататора, яким ви є насправді (отож, саме час переосмислити своє фальшиве переконання, що без цієї особи ви не можете жити чи не можете бути щасливі).

      2. Або ж ваше серце промовить ці слова щиро, і тієї ж миті всякий контроль, маніпуляція, експлуатація, привласнення, ревнощі щезнуть. «Залишайся собою, май власні думки про все, потакай своїм смакам, слідуй своїм нахилам, поводься так, як ти вирішиш сам і як тобі буде до вподоби».

      І ви помітите ще дещо:

      3. Ця людина автоматично перестане бути особливою і важливою для вас. Людина стане важлива сама по собі, так само, як прекрасні самі по собі схід сонця чи музична симфонія, як дерево, що неповторне і особливе само по собі, а не завдяки плоду чи затінкові, який вони можуть запропонувати вам. Людина, яку ви любите, тоді буде належати не вам, але кожному чи нікому, мов ті захід сонця та дерево.

      Перевірте це, вимовивши оті слова знову: «Я даю тобі волю бути собою…»

      Проказавши ці слова, ви звільняєте самого себе. Ви тепер готові любити. Бо ж коли ви нав’язуєтеся, то пропонуєте іншому не любов, а ланцюг, який скує вас обох: і вас, і того, кого кохаєте. Любов може існувати тільки в умовах свободи. Хто по-справжньому любить, прагне добра тому, кого любить, і це тим більш вимагає звільнення того, кого люблять, від того, хто любить.

      Медитація 7

      Цінність негативних емоцій

      Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: «Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих».

(Лука 14:21)

      Подумайте про когось, хто вам не подобається – про таку людину, якої взагалі уникаєте, тому що її присутність породжує у вас неприємні почуття. Уявіть себе в присутності такої особи й спостерігайте, як піднімаються негативні емоції…

      Цілком зрозуміло, що цією людиною може бути вбогий, каліка, сліпий чи кривий.

      Тепер зрозумійте: якщо ви запросите цю людину, цього жебрака з вулиць та завулків до себе додому, то отримаєте такий подарунок, якого не зможе зробити вам ніхто з ваших чарівних, приємних друзів, якими б багатими вони не були.

      Цей запрошений, чоловік чи жінка, відкриє вам свою душу, відкриє вам людську природу – і це одкровення таке ж дорогоцінне, як і те, що знаходимо в Писанні.

      Бо ж яка вам користь, якщо ви знаєте все Писання, але не знаєте самого себе і через це живете життям робота?

СКАЧАТЬ