Мрії здійснюються! Як перетворити життя на казку. Барбара Шер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ зайти до неї після уроку. Вона сказала, що дуже розчарована, бо моя остання публікація була значно гіршою, ніж вона очікувала. Мені хотілося померти. Я не розуміла, про що йдеться та як їй догодити, тому я більше не написала для газети жодного рядка».

      Про що розповіли ви? Поміркуйте над своєю історією, над тим, що з вами сталося. Тепер візьміть ручку, бо я хочу, щоб ви написали ще одну річ.

Б: ВИ ВИРУШАЄТЕ НА ДОПОМОГУ

      Уявіть, ніби ви вже в дорослому віці стали свідком подій, які щойно описали. Уявіть, ніби та дитина сиділа сама-самісінька, а ви проходили повз і вирішили допомогти. Що б ви сказали хлопчикові чи дівчинці?

      Юджін: «Я б допоміг цій дитині. Я би сказав: “Буде важко, та ти в силах це зробити. Ось список продуктів, які треба їсти, щоби схуднути, а ось у цей час можеш бігати. Приходь, і я покажу тобі, як займатися”. Я допоміг би йому побороти труднощі, бо це чудово, коли дитина прагне здійснити щось подібне. Украй безглуздо позбавляти її надії стати кращою».

      Лінн: «Я була б із нею дуже лагідною – якщо вона схожа на мене, удома її майже не підтримували. Я би звернулася до неї зі словами: “Твоя стаття справді добра. Хочеш, я познайомлю тебе з деякими письменницькими хитрощами?” Якби вона погодилась, я би продовжила. Та якщо вона дуже вразлива, знаєте, що я зробила б? Я би просто сказала їй, що вона чудово пише, що я буду її найбільшою прихильницею. Та я б ніколи не критикувала її. Я зробила б так, аби вона почувалася розумною та нічого не боялася, навіть якби її дописи були недосконалими. Потім, ставши впевненішою, вона сама побачила б свої недоліки. Думаю, учителька й не здогадувалася, якою я була неймовірно вразливою. Вона ніколи не намагалася пояснити мені, що мала на увазі, чи допомогти мені. Знадобилося двадцять років, аби я наважилася показати комусь те, що написала. Скільки часу було змарновано!»

      Тепер погляньте на свою відповідь. Що ви відчуваєте, згадуючи ту історію? Відразу зрозуміло, яка допомога була потрібна вам у дитинстві, і сумно, що ви отримували її вкрай рідко. Не маючи підтримки, ви, як і більшість дітей, мабуть, вважали, що проблема була у вас або ж ваше бажання було нісенітницею. Ви тепер усвідомлюєте, наскільки безпідставними були ваші самозвинувачення?

      Існують правильний і неправильний способи мотивації легкоатлетів і письменників – і вони не залежать від їхнього віку. Не хочу навіть і думати про те, скільки талантів було втрачено через таке ставлення дорослих. Звісно, помилок можна припуститися навіть із найкращих намірів. Ми не завжди достатньо чітко розуміємо, чого потребують від нас інші. Проте вам до снаги навчитися відкривати власні потреби та знаходити спосіб отримати бажане самотужки.

      А зараз виконайте другу частину вправи 2.

Історія 2

      Опишіть у своєму нотатнику ситуацію, коли ви отримали саме ту допомогу, яка вам була потрібна. Згадайте минуле. Якщо такий випадок був не єдиним, опишіть усі. Докладно поясніть, у чому полягала та підтримка. Які були результати?

СКАЧАТЬ