Таємниця патера Брауна = The Secret of Father Brown. Гілберт Кіт Честертон

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ доброчинність. І поклявся, що, якщо зустріне людину, котра бере тільки своє, віддасть їй золото Ґленґайлів. Кинувши цей виклик людству, він замкнувся, не чекаючи відповіді. Якось один глухий ідіот із далекого села Арчибальд Оґілві (а саме так раніше звали Ізраеля Ґау) приніс йому телеграму, і Ґленґайл, похмуро бавлячись, дав йому новий фартинг. Точніше, він думав, що дав фартинг, але, перебираючи монети, побачив, що дав з неуважності соверен. Він став міркувати, чи зникне сільський дурень чи продемонструє чесність, злодієм виявиться чи ханжею, що шукає винагороди. Вночі його розбудив стукіт. А він жив сам, і йому довелося відчинити двері. Дурень приніс не соверен, а дев’ятнадцять шилінгів, одинадцять пенсів і три фартинги решти. Ця дика точність вразила розум божевільного. Як Діоґен, шукав він людину – і знайшов! Тоді він змінив заповіт. Я його бачив. Молодого ретельника він узяв до себе, у великий і занедбаний будинок. Той став його слугою і, як не дивно, спадкоємцем. Що б не розуміло це створіння, воно чудово знало дві нав’язливі ідеї господаря: буква закону – все, а золото належить йому. Ось вам уся наша історія, вона проста. Він забрав золото, і більше не взяв нічого, навіть дрібки тютюну. Він обдер золото з мініатюр, радіючи, що вони залишилися, як були. Це я второпав, але я не зрозумів про череп.

      Голова серед картоплі спантеличила мене, поки Фламбо не згадав про лікаря. Все гаразд. Садівник покладе голову в могилу, коли зніме золоту коронку.

      І справді, коли трохи пізніше Фламбо йшов пагорбом, то побачив, як дивна тварина, чесний скнара, копає споганену могилу. Шия його була закутана коцом – у горах дме вітер. А на голові красувався чорний циліндр.

      Дуель доктора Гірша

      Пан Моріс Брюн і пан Арман Арманьяк бадьоро прошкували залитими сонцем Єлисейськими Полями. Це були жваві приземкуваті молодики з чорними борідками. Борідки їхні відповідали вимогам химерної французької моди, по якій бороди і вуса мали здаватися накладними. У пана Брюна під нижньою губою чорніла немов приклеєна еспаньйолка. Пан Арманьяк, ніби для оригінальності, прикрасив своє висунуте підборіддя двома бородами – по одній з кожного боку. Жевжики були атеїстами. Ідеї їхні вирізнялися гнітючою незаперечністю та непослідовністю. Обидва панове були учнями знаменитого вченого, публіциста та мораліста доктора Гірша.

      Пан Брюн уславився тим, що запропонував вилучити з французької літератури слово Adieu[11] і заборонити його вживання в буденному житті під загрозою невеликого штрафу. «Таким чином, – вважав він, – саме слово, що позначає міфічного бога, буде забуте».

      Пан Арманьяк у поті чола боровся з мілітаризмом. Він навіть вважав, що слід змінити слова «Марсельєзи» і замість Aux armes, citoyens співати Aux greves, citoyens.[12] Але пацифізм його був якийсь по-галльски дивний. Якось із Англії приїхав відомий заможний квакер, щоб обмізкувати з Арманьяком, як їм найкраще сприяти загальному роззброєнню. Після балачки з французом квакер був дуже роздратований: на думку Арманьяка, насамперед слід було налаштувати солдатів, аби вони СКАЧАТЬ