Темна синя вода. Ручай. Радій Радутний
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Темна синя вода. Ручай - Радій Радутний страница 24

СКАЧАТЬ відрізнялась від канонічної. А може, її здивувало саме припущення, що можна було податися до турків. Недобре тут до них ставилися, та й не лише тут. В часи мого дитинства ще відголоски лунали, слово «турок» замість «дурень» було. Але то таке. Я підозріло глипнув на Ігоря. Мабуть, його версія тих подій мене також здивує, може, й більше, аніж моя – Галину.

      Але хитрий Ігор почав дуже здалеку, й що тут зробиш? – заслухався навіть я!

      – …і якщо для нас Полтава – маленьке тихе містечко, Кругла площа та Біла Альтанка, – Галю, доводилося бувати в Полтаві?…

      – Ще музей авіації, – похмуро бовкнув я, щоб Галя не встигла відповісти. Краще я потім спитаю, бувала чи не бувала.

      – Авіації? – здивовано підняла вона брови.

      – Це машини такі, – Ігор недбало змів у кошик величну галузь, на мить затнувся і мстиво притоптав зверху:

      – …а також Миргород із калюжею, Пирятин з млинцями з маком та сувенірами, Гадяч з бджолами, Решетилівка з вишиванням білим по білому, Лубни з куманцями, Лохвиця з глиняними півниками, Опішня з глечиками…

      Він зробив паузу, але я мовчав – бо про пирятинську квадратну вежу, що знялася у «Королеві бензоколонки», Галя не зрозуміє, а більше нічим примітним полтавські містечка в мої часи не уславилися. Хіба що гуртами самодіяльності – але цим не здивуєш, за Галиних часів співали багато; а наприкінці вісімнадцятого століття – то, мабуть, і взагалі усі.

      Та й приємно було, що полтавські народні промисли дожили аж до Ігоревих часів. Непогані, значить, часи. Хоча про авіацію двадцять другого століття я б, звісно, послухав охочіше. Тільки ж мовчить він, негідник такий, про авіацію.

      Негідник ввічливо почекав ще з секунду, а потім продовжив:

      – То у славні, точніше, безславні часи похмельниччини це було поле бою. Спочатку запорожці – Іван Виговський… е-е-е… Юрію, це тодішній Янукович.

      – Яну… хто? – перепитала Галина.

      – Ай, це такий… коротше кажучи, гетьман дуже проросійської орієнтації. Так от. Владу він здобув незаконним шляхом, усунувши свого дуже слабкого попередника. Юрію, чого чмихаєш? Аналогію вловив?

      – Ага.

      Я кивнув. Мабуть, історія і справді рухається по спіралі, а українська – так особливо. За слабким гетьманом правильної орієнтації на трон видирається гетьман сильний, але орієнтації неправильної. Цікаво, чи народ тоді на Майдан не вийшов?

      Виявилось, що вийшов, і навіть більше – збунтувалися запорожці.

      – …перти військовою силою проти Січі Виговський не ризикнув і влаштував запоріжцям блокаду. Як і блокада з моїх часів, та вдарила не зовсім по тих, по кому планувалося – не так по Січі, як по славному місту Полтаві та навколишніх фермерах, чи як там вони тоді називались. Бо не стало кому продавати збіжжя. У мої часи проблему з блокадою вдалося розрулити більш-менш мирно, але раніше українці були рішучіші, й Полтава повстала. Але Виговський гукнув татарів і Полтаву спалив.

      – Все СКАЧАТЬ