Название: За межами Марса та Венери. Магія стосунків у бурхливому сьогоденні
Автор: Джон Грей
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Зарубежная образовательная литература
isbn: 978-617-12-3928-9, 978-617-12-3929-6, 978-617-12-3417-2, 978-0-06-091594-0
isbn:
У жінці це наближення до себе пробуджує її чоловіче відчуття місії, що гармоніює з жіночим відчуттям мети. Маскулінна місія жінки – досягти змін через вираження своїх унікальних талантів, а її фемінне відчуття мети, зрештою, – кохати і бути коханою. Хоча любов завжди є пріоритетом у її житті, жінка хоче досягати змін, виражаючи її. Прагнучи бути більш люблячою вдома, жінка приносить цю любов і на своє робоче місце, намагаючись проявляти себе з кращого боку і відкривати найпривабливіші риси в інших.
Доступ до унікального Я жінки пробуджує її чоловіче відчуття місії.
Доступ до унікального Я чоловіка повніше розкриває його жіноче відчуття любові та відданості. Для чоловіка зараз є цілком нормальним зізнатися, що він «закоханий». Зміцнення любові в серці додає його місії сенсу, а його мета виходить за межі власних потреб і поширюється на потреби інших.
Доступ до унікального Я чоловіка відкривається через його жіноче відчуття любові й відданості.
Навіть у роки мого дитинства «справжні чоловіки» не визнавали відкрито своєї потреби в любові, як і емоцій, що робили їх уразливими. Це були чоловіки дії, жорсткі, здатні без скарг долати труднощі й небезпеки. Це притлумлення вразливості знайшло відображення в героях вестернів 50-х років, які, врятувавши жінку, їхали на захід сонця… в гордій самотності.
Але 60-ті принесли великі зміни в гендерних ролях. Тоді як жінки створювали групи підтримки, щоб розвивати і виражати свою незалежність та силу, чоловіки почали відрощувати волосся, вдягати рожеві сорочки і влаштовувати антивоєнні демонстрації. Їхнім девізом було: «Займайтеся коханням, а не війною».
Силу цього масового пробудження найвиразніше засвідчила оргазмічна реакція молодих жінок, які знемагали від крику на концертах «Бітлз» та інших рок-гуртів шістдесятих.
У недільний вечір 9 лютого 1964 року дівчата-підлітки в Америці вперше почули про «Бітлз» на історичному Шоу Еда Саллівана, і їхня драматична реакція вразила всіх. Четверо довговолосих юнаків-музикантів на сцені співали в такт, вільно виражаючи свою невинну й неприховану любов і відданість жінкам. Слова їхнього найбільш пам’ятного хіта «Я хочу тримати тебе за руку» (I want to hold your hand) говорять самі за себе.
Масове пробудження виразно засвідчила оргазмічна реакція молодих жінок, які знемагали від крику, слухаючи «Бітлз».
«Бітлз» вдалося розповісти про чоловічу любов у такий спосіб, до якого раніше рідко хто вдавався. Моя дружина Бонні пригадує, що теж несподівано для себе заплакала під час виступу «бітлів».
Бонні сказала: «Нарешті хтось промовляв до мене».
«Бітлз» співали серцем, і їхній спів знаходив відгук у душах мільйонів молодих жінок. Ці четверо талановитих юнаків встановлювали зв’язок зі своєю романтичною, жіночою стороною, і у жінок з’являлася нова можливість відкриватися і проявляти своє справжнє Я, а отже, більша свобода виражати свою чоловічу сторону. СКАЧАТЬ