Тарас Шевченко: сто днів кохання. Валентин Чемерис

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ житла Шевченко підшукав собі дешевеньку кімнатку. Це житло виявилося таким убогим, що Іван Сошенко, як побачив його, носом закрутив. І відразу ж запропонував другові поселитися разом з ним у квартирі, що її він наймав у німкені Марії Іванівни Клоберг.

      Тарас Шевченко, згрібши в оберемок свої нехитрі пожитки, босий і розхристаний, прибіг до Сошенка.

      Як водиться, обмили се діло, і Тарас почав жити в Сошенка.

      І все було добре, місця їм обом вистачало, але тут… Тут спалахнула любовна драма.

      Про ту негадану рахубу сам Сошенко так розповів:

      «У Марії Іванівни мешкала племінниця, сирота, дочка виборзького бургомістра Амалія, прегарненька німкенька. Нашому брату художнику закохатися не важко і я покохав її від душі і навіть, грішна людина, подумував було на ній женитись. Але Тарас розладнав всі мої плани. Він швидко провів атаку проти Амалії (очевидно, за Амалію. – В. Ч.) і відбив її у мене. Довго я приховував своє невдоволення на їхні близькі відносини, зрештою не витримав. Вилаявши Тараса, я вигнав його з квартири. Але тим не допоміг своєму горю: Амалія стала ходити до нього на квартиру».

      «Амалія стала ходити до нього на квартиру…»

      Дівчина до хлопця! Власне, не ходила, а, як розповідали Сошенкові очевидці, крадькома бігала – хитрою лисичкою. Як називають тих, хто не рахується з народною мораллю, веде аморальний спосіб життя?… Так, так, розпусниками. І Амалія, виходить, розпусниця. Гуляща дівка! А така за людськими звичаями не заслуговує на пощаду. Бо де це бачено, де це чувано, щоб незаміжня дівчина бігала додому до парубка – гм…

      Дізнавшись про це, Сошенко ладен був розтерзати Амалію, яку ще вчора кохав і яка ще вчора обіцялась йому віддатися…

      Обіцялась і…

      І зустрівши молодшого за нього, за Сошенка, якому обіцяла віддатися, парубка, перебігла до нього. Ба навіть на квартиру до нового любчика потай почала бігати, затіваючи там сороміцькі любощі. Бо ж навіть затримуючись у Тараса допізна, залишалася в нього ночувати.

      Любов – почуття, властиве людині, глибока симпатія до іншої людини чи об’єкта, почуття глибокої приязні… А втім, хто сієї премудрості не знає, хто цього не спізнавав, бо як же людині жити без неї, без любові?

      А ще любов розглядається як філософська категорія, у вигляді суб’єктного відношення, інтимного вибіркового почуття, спрямованого на предмет любові, тому любов виступає найважливішим суб’єктивним індикатором щастя.

      Любов – одна з фундаментальних і загальних тем у світовій культурі та мистецтві. Давні греки розрізняли кілька окремих типів любові:

      «Ерос» – стихійна, захоплююча закоханість у вигляді пошанування, спрямованого на об’єкт любові.

      «Філія» – любов-дружба чи любов-приязнь, обумовлена соціальними зв’язками або особистим вибором.

      «Сторге» – любов-ніжність, особливо сімейна.

      «Агапе» СКАЧАТЬ