Око тигра. У пошуках скарбів. Уилбур Смит
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Око тигра. У пошуках скарбів - Уилбур Смит страница 29

Название: Око тигра. У пошуках скарбів

Автор: Уилбур Смит

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Приключения: прочее

Серия:

isbn: 978-617-12-1384-5,978-617-12-1381-4,978-617-12-0821-6

isbn:

СКАЧАТЬ білу сорочку, з білосніжним вінцем навколо лисини, очолював це засідання. Допомагав йому суддя Гаркнес – високий, худий, засмаглий до темно-коричневого кольору чоловік, а інспектор Дейлі репрезентував виконавчу владу.

      Президент найперше турбувався про мій комфорт і здоров’я. Я був один з його хлопців.

      – Ви певні, що не дуже стомлюєтеся тепер, містере Гаррі? Усе, що вам треба, негайно попросіть, гаразд? Ми прийшли сюди лише для того, щоб вислухати вашу версію. Будь ласка, не хвилюйтеся. Нічого поганого з вами не станеться.

      Інспектор Дейлі супився: йому не подобалося, що його в’язня оголошують невинним ще до суду.

      Тож я ще раз розповів свою історію. Слухаючи її, президент докидав то спочутливі, то захоплені коментарі, тільки-но я зупинявся, щоб набрати в груди повітря, а коли я скінчив, він здивовано захитав головою:

      – Я можу, містере Гаррі, сказати лише те, що небагато знайдеться людей, які б з такою мужністю й відвагою встояли проти тих бандитів. Ви згодні зі мною, джентльмени?

      Суддя Гаркнес з радістю погодився, а інспектор Дейлі промовчав.

      – І це таки були бандити, – провадив президент. – Ми послали відбитки їхніх пальців до Лондона, і сьогодні нас повідомили, що ті люди стоять на обліку в Скотланд-Ярді й прибули сюди під фальшивими прізвищами. Справжні бандити. – Президент глянув на суддю Гаркнеса. – Ви маєте якісь запитання, пане суддя?

      – Не думаю, містере президент.

      – Гаразд. – Президент задоволено кивнув. – А ви, інспекторе?

      Дейлі подав йому надрукований на машинці список. Президент навіть не схотів приховувати свого роздратування.

      – Містер Флетчер ще дуже кволий, інспекторе. Сподіваюся, ваші запитання справді важливі…

      Інспектор Дейлі завагався, а президент жваво повів далі:

      – Добре. Отже, ми всі дійшли згоди. Наш вердикт – смерть унаслідок нещасливого випадку. Містер Флетчер діяв з метою самооборони, а тому не відповідає за те, що сталося. Проти нього не буде висунуто жодного звинувачення, – він обернувся до стенографістки, яка сиділа в кутку. – Ви все записали? Надрукуйте це на машинці й надішліть копію до мого офісу на підпис, – потім він устав і підійшов до мого ліжка. – А тепер одужуйте якнайшвидше, містере Гаррі. Я чекаю вас на обід в урядовому будинку, щойно ви одужаєте. Моя секретарка надішле вам офіційне запрошення.

      Іншим разом, коли мені доведеться відповідати перед судом (а це неодмінно станеться), я сподіваюся на таку саму поблажливість. А що мене офіційно оголосили невинним, то я дістав дозвіл приймати відвідувачів. Чаббі з дружиною прийшли разом у своєму найкращому святковому вбранні. Місіс Чаббі спекла один зі своїх найкращих бананових тортів, знаючи мою слабкість до цієї страви. Чаббі розривався між радістю бачити мене живим і гнівом за те, на що я обернув «Танцівницю». Люто дивлячись на мене, він висловив усе, що думає з цього приводу:

      – Мабуть, СКАЧАТЬ