.

Чтение книги онлайн.

      Одначе Матерсон роздратовано похитав головою.

      – Якщо ми не можемо зайти в пролом, дозвольте мені хоч проїхатися вздовж рифу в санях, – провадив Джиммі.

      І я, нарешті, зрозумів, що лежало на передній палубі, загорнуте в брезент.

      – Я бодай двічі проїдуся попід переднім краєм рифу, коло входу до пролому.

      Матерсон запитально глянув на мене. Не часто випадає така нагода, як ця, піднесена на срібному тарелі. Я знав, що зможу провести «Танцівницю» на досить малій відстані від коралового рифу, проте стурбовано спохмурнів.

      – Мені доведеться піти на великий ризик, але, якщо ви погодитеся заплатити за додаткову небезпеку…

      Я загнав Матерсона в глухий кут і вициганив у нього додаткову суму – оплату за цілий день праці. П’ятсот доларів, що їх він видав мені авансом.

      Поки ми ладнали цю справу, Ґатрі допомагав Джиммі розгорнути підводні сани й перенести їх на нижню палубу.

      Я сховав пачку банкнот і пішов готувати буксир. Сани становили знамениту конструкцію з іржостійкої сталі й пластмаси. Замість полозків вони мали плавці, підводне кермо й гвинти, що ними можна було керувати короткою ручкою, розміщеною під щитом з органічного скла. На носі саней було кільце для буксира. Коли «Танцівниця» потягне сани, Джиммі доведеться лягти на живіт за прозорим щитом і дихати стиснутим повітрям з двох балонів, розміщених на шасі саней. На приладовій дошці були вимірники глибини й тиску, компас, а також таймер. За допомогою важеля Джиммі міг регулювати глибину занурення саней, а також відхилятися праворуч чи ліворуч від ходу «Танцівниці».

      – Чудова іграшка, – відзначив я, і Джиммі почервонів від гордості.

      – Дякую, шкіпере. Я сам її збудував.

      Він уже натягав чорний гідрокостюм, і, поки його голова повільно пролізала крізь пройму прилиплого каптура, я нахилився й прочитав табличку на шасі:

      Я випростався, тільки-но обличчя Джиммі з’явилося в проймі каптура.

      – П’ять вузлів – добра швидкість для причепа, шкіпере. Якщо ви триматиметеся за сто ярдів від рифу, я зможу підпливти до нього майже впритул.

      – Чудово, Джиме.

      – Якщо я подам жовтий сигнал, не звертайте на нього уваги. Це означатиме знахідку, до якої ми потім повернемося. Але якщо мій сигнал буде червоний – це тривога. Тоді відтягніть мене від рифу й підніміть на палубу.

      Я кивнув.

      – Ти маєш три години, – застеріг я його. – Потім почнеться відплив через пролом, і нам доведеться відійти.

      – Цього часу мені вистачить, – погодився Джиммі.

      Ми з Ґатрі підняли сани над поручнями, і вони лягли на воду. Джиммі перебрався на них і вмостився за екраном, перевіряючи вимірники й поправляючи маску та повітряну трубку. Він шумно вдихнув і дав мені знак, піднявши руку вгору.

      Я швидко збіг на місток і відкрив дроселі. «Танцівниця» почала набирати швидкість, СКАЧАТЬ