Название: Хай живе і процвітає Росія з Україною! Росіяни з українцями неподільні!
Автор: Сергей Борисович Александров-Снегирь
Издательство: Издательские решения
Жанр: Приключения: прочее
isbn: 9785449001641
isbn:
Гну біля водопою…
Подкрадешься мухою – на порожнє черево
будемо їсти м'ясне.
Тільки невдачливого
крокодил замучить – допомагає веслування…
Отрута гримучої змії, iх у савані хмари – відсоси негайно!
Виходь з утрянки! Та дивись без пиятики!
І маленьке табу: щоб без «чунга-чанги»
з дурної мавпочкою
i не лізь на бабу!
Ти чоловік племені. Так не будь дебілом!
На полюванні тимчасово
вимикай мобілу!
У племені ти —кращий!
Але послухай рада
старих африканців:
на полювання у буші
з колючою зброєю
вийдеш після танців.
Нападай з загоном.
Стріли мастіть отрутою – це насамперед.
А списами вміло – принцип: глибше в тіло – добивають білих.
Як гіпопотами
більше твоєї мами, а солодкі часом…
Страуси в савані
iз зебрами бажані!
Бігають гурьбою.
Леви або гієни – з ними лише проблеми!
Так, морока з ними!
А туристів білих, малість засмаглих, можна їсти сирими.
Ти чоловік племені. Будь же оптимістом!
Щоб гарем вагітнів – треба з'їсти туриста…
Треба з'їсти туриста…
Треба з'їсти!
(«чунга-чанга» – на мові суахілі – статевий акт з мавпочкою)
1986
Про Стамбул
Стоїмо на якорі, який раз у Стамбулі.
Переді мною хлюпоче Босфор.
Ось тут Європа, а он Азія. Зможу
Вам розповісти, чим славний місто з давніх пір?
Не раз сей місто поміняв своє названье,
Притулок давав купцям, рабам з античних днів. Константинополь і Візантій – все в преданьи,
Але я скажу, друзі, вам більше за людей.
Вчора я з боцманом був у найкращому ресторані.
Сюди заходить часто сам Осман-фазан.
Його портрет знайдете ви в будь-якому духані:
Великий шахрай і комбінатор його сан.
Він одному купцеві продав трамвай і поїзд,
Іншому ратушу і міст через Босфор.
Купці повірили розбійника на совість,
Він – мер міста, а він хитрий-актор.
Скажу по правді: турки – славні хлопці!
Повно шатенів, чорних, рудих і лляних.
Орлиний ніс, вуса і кепка трохи прим'ята,
А руки до чого натруджені у них!
Сам бачив як тягнув носильник піаніно.
(Повно носильників, не треба коней!)
Два кілометри протягнув, зваливши на спину,
По вузьких вулицях. І не зачепив СКАЧАТЬ