Название: Світова гібридна війна: український фронт
Автор: Коллектив авторов
Издательство: Фолио
Жанр: Политика, политология
isbn: 978-966-03-7760-8
isbn:
Примечания
1
Парахонський Б.О., Яворська Г.М. Зовнішня політика України в умовах кризи міжнародного безпекового середовища: аналіт. доповідь. – К.: НІСД, 2015.
2
Щоправда, при розробці концепції гібридної війни вже на початкових етапах була висунута теза, що джерелом гібридних викликів можуть виступати не тільки недержавні актори, а діапазон поєднання регулярних та іррегулярних тактик далі розширюватиметься. Див.: Hoffman F. G. Hybrid Warfare and Challenges // JFQ. – January 2009. – № 52. – National Defense University Press. – Р. 37.
3
Racz A. Russia’s Hybrid War in Ukraine: Breaking the Enemy’s Ability to Resist The Finnish Institute of International Affairs [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу: http://www.fiia.fi/en/publication/514/ russia_s_hybrid_war_in_ukraine/
4
Парахонський Б.О., Яворська Г.М. Модернізація і опір: зовнішньополітична доктрина Української держави // Стратегічна панорама. – 2015. – № 1. – С. 45–57.
5
Британський дослідник інформаційної складової російської агресії П. Померанцев вживає термін weaponization of media, тобто застосування медіа як зброї. Так само, на нашу думку, застосовуються як неметафорична зброя всі інші невійськові засоби ведення гібридної війни.
6
Яворська Г.М. Лінгвістика в дослідженні міждисциплінарних об’єктів (до аналізу колективних ідентичностей) // Мова. Людина. Світ: До 70-річчя професора М. Кочергана: зб. наук. статей. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – С. 46–59.
7
Antulio J. Echevarria II. Operating in the Gray Zone: An Alternative Paradigm for US Military Strategy [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.strategicstudiesinstitute.army.mil/pubs/display.cfm
8
Hoffman, F.G. Hybrid Warfare and Challenges. // JFQ. – January 2009. – № 52. – National Defense University Press.
9
Про категоризацію війн за принципом змінних наборів спільних рис докладніше див.: Яворська Г.М. Концепт «війна»: семантика і прагматика // Стратегічні пріоритети. Серія: Філософія. – 2016. – № 1. – С. 14–23.
10
Renz B.; Smith H. Russia and hybrid warfare – going beyond the label. Project «Russia and Hybrid Warfare: definitions, capabilities, scope and possible responses». Funded by the Finnish Prime Minister’s Office, government’s analysis, assessments and research activities [Електронний ресурс]. – January 2016. – Р. 2–4. – Режим доступу: http://www.helsinki.fi/aleksanteri/english/publications/presentations/papers/ap_1_2016.pdfhttp://www.helsinki. fi/aleksanteri/english/publications/presentations/papers/ap_1_2016.pdf
11
Lind William S., Nightengale Keith, Schmitt John F., Sutton Joseph W., Wilso Gary I. The Changing Face of War: Into the Fourth Generation [Електронний ресурс] // Marine Corps Gazette. – Oct. 1989. – Режим доступу: https://www.mca-marines.org/files/The%2 °Changing%20Face%20of%20War%20-%20Into%20the%20Fourth%20 Generation.pdf
12
Теорія викладена в праці «Мятеж – имя третьей всемирной», виданій невеликим тиражем у 1960 р. у Буенос-Айресі.
13
Шевцов А., Їжак О. Доктрина Буша: теорія і практика застосування сили // Стратегічна панорама. – 2003. – № 3–4.
14
Final Report on the Meaning of Armed Conflict in International Law [Електронний ресурс] // The Hague Conference (2010). Use of Force / International Low Association. – Режим доступу: http://www.ila-hq.org/download.cfm/ docid/2176DC63-D268-4133-8989A664754F9F87
15
Kennan, G. The inauguration of organized political warfare. Policy Planning Staff Memorandum [Електронний ресурс]. – Washington, May 4, 1948. – Режим доступу: http://academic.brooklyn.cuny.edu/history/ СКАЧАТЬ