Світова гібридна війна: український фронт. Коллектив авторов
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Світова гібридна війна: український фронт - Коллектив авторов страница 59

СКАЧАТЬ систем комунікації всередині суспільства за допомогою цензури, дифамації, наклепу, репресій. Демагогія і залякування повинні привести суспільство в стан одновимірної плазми – тотальної однодумності й одностайної Росії.[145]

      Особливим елементом стримування росіян від небезпечної для режиму активності є політика дискредитації «кольорових» революцій у державах, де вони відбулися.

      З подачі найвищих державних посадових осіб «кольорова» революція визнається в пресі та публіцистиці не стільки суттєвою загрозою чинному політичному режимові, скільки небезпекою для функціонування держави та добробуту громадян. На підтвердження тез про деструктивність такого типу змін проводять паралелі між «трояндовою революцією» в Грузії, Помаранчевою революцією в Україні, «кедровою революцією» в Лівані, «тюльпановою революцією» в Киргизстані та подіями Смутних часів XVII ст. чи Лютневої революції 1917 р. Фактичний розпад Російської імперії трактується як результат підривної діяльності іноземних агентів та послів, зовнішнього фінансування демонстрацій. Відповідно, обструкція «кольорових революцій» покликана продемонструвати тісну кореляцію між початковими мирними заходами та кризовими подіями, які настають слідом за ними.

      Для обґрунтування штучного характеру «кольорових» революцій обстоюють такі тези:[146]

      – «кольорові» революції прийшли на зміну збройним переворотам, але все одно є формою повалення легітимного уряду чи режиму;

      – «кольорові» революції є «мережевою війною» із застосуванням новітніх технологій, зокрема інформаційної технології «керований хаос»;

      – вони вміло маскуються під істинні революційні рухи, але є операціями з експорту демократії під виглядом акцій громадянської непокори, «контрпродуктивним методом демократизації, що призводить до деградації демократичних інститутів та політичних криз;

      – в основі «кольорової» революції лежить намагання керівництва США забезпечити собі доступ до національних багатств іншої країни;

      – Євромайдан в Україні – репетиція американського курсу на «кольорові» революції в Росії, Китаї і Казахстані.

      На цьому ґрунті створюється превентивний механізм запобігання «кольоровим» революціям через активне впровадження в масову свідомість установки на розпізнавання «суспільно-політичної катастрофи»:

      – ненасильницький характер «кольорової» революції оманливий: мирні протести завжди призводять до збройних зіткнень різного масштабу і характеру, якщо їх вчасно не розігнати/скасувати/заборонити;

      – організація заходу такого рівня, що дозволяє повалити режими, неможлива без активної, явної чи прихованої, грошової підтримки різних спеціальних фондів, посольств і спецслужб країн НАТО. Участь у таких заходах асоціюється з продажністю;

      – реалізація права народу на самовизначення і перехід до демократії СКАЧАТЬ



<p>145</p>

«Человек политический». Перечитывая Липсета [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. liberal.ru/articles/7036

<p>146</p>

Див: Дугин А. Власть сама провоцирует «цветную революцию» в России [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://evrazia.org/article/1905; Манойло А. Цветные революции и технологии демонтажа политических режимов [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://e-notabene.ru/wi/article_12614. html#1; Манойло А. Украинский кризис и «управляемый хаос»: след «цветных революций» арабской весны // Власть. – 2014. – № 4. – С. 24–28; Бочанов М. «Цветные революции» география расширяется? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://cyberleninka.ru/article/n/tsvetnye-revolyutsii-geografiya-rasshiryaetsya; Лапшин В. Экономические причины «цветных революций» // Криминология: вчера, сегодня, завтра. – 2014. – Вып. № 3 (34). – С. 89–92.