Її. Сергій Мисько

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ в неї почали сльозитися очі. За кілька секунд прискіпливого спостереження вона полегшено здихнула: «Хоча – ні. Вісім секунд, дев’ять. Ніби пішов. Йде, йде. То мабуть у мене мозок завис від шквалу питань».

      До тями її привів тоненький голосок:

      – Мамо, тобі хтось телефонував…

      – Дарма. Зовсім ні… то будильник спізнився мене розбудити.

      – А моє волосся не спізнюється рости. Вже он яке довжелезне. Чому у мене росте волосся на голові? Навіщо? Бо Ктататику не треба. Він мені сказав, що підстрижеться… Буде лисим.

      Замість відповіді мала почула:

      – Ранок сьогодні якийсь дивний. Задовгий чи що? Час ніби зупинився. Навіщо? Невже й він вагається, приймаючи якісь важливі рішення? – насторожено промовила мама.

      – Мамо, ти з Шушею розмовляєш у моїй кімнаті? – нагадала про себе Її.

      Мама Фаня вийшла із кімнати.

      – Чи ти не задуриш голову. З Шушею… Я вже не в тому віці. Сама до себе. Доню, моя люба, ти – дівчинка. Дуже гарна. – Вона поцілувала Її в щічку.

      Фанасія виховувала свою доню згідно свого життєвого досвіду. Та це на повірку не давало бажаних результатів. Все відбувалося навіть всупереч намірам матусі. Хоча б оця сьогоднішня розмова про волосся. Вона була спровокована вранішнім заплітанням косичок. Її мала довге русяве волосся. Дуже гарне. Вона була від нього в захваті. Особливо коли сама собі робила зачіски. Фантазувала і розважалася. Заплітала косички не на потилиці, а на лобі або ж вплітала у волосся свої іграшки…

      З косичками вона виглядала не такою дорослою, якою себе вважала. Не хотіла бути звичною дівчиною з косичками і все тут.

      – Я знаю. Ти мені вже говорила.

      – Нарешті ти знаєш і не питаєш.

      – Ма, для чого дівчаткам довге волосся? Я чула, як одна тьотя в телевізорі говорила: «Бути гарними на радість людям протилежної статі».

      – Ірчику, припини. Ми з тобою вже про це розмовляли.

      – А я протилежної статі?

      – Розумнице моя, згодом сама все знатимеш і воно стане тобі нецікавим.

      – Згодом, – замріяно повторила Її.

      – Давай краще сходимо сьогодні в зоопарк, мама спробувала змінити тему розмови. – Подивимося на звірів.

      – У них волосся росте не тільки на голові.

      – Її, ми люди, тому волосся у нас менше ніж у тварин.

      Іринка на мить задумалася і ошелешила маму новим одкровенням:

      – Ми розумніші за тварин, бо садимо їх у клітки, а не вони нас. Вони не знають набагато більше за мене. Краще вже до тата на роботу. Він покатає мене на конячці.

      – Ого… я краще промовчу.

      – Ма, краще до татка, – Її говорила і смикала маму за руку.

      – Добре, домовилися. Завтра скачки. Він запросив дуже відомих жокеїв. Розважимося. Поставимо на якусь конячку… А потім на атракціони в містечко «Казка», – мама говорила це і мабуть подумки вже була СКАЧАТЬ