Евотон: 180. Андрій Крижевський

Чтение книги онлайн.

      – Лише тридцять відсотків… Тільки тридцять. Для душі – тридцять, але не більше…

      – Та що цей навіжений белькоче? – пролунало з-за спини хлопця, який, глумливо сміючись, усадив чоловіка назад.

      З-за дерев з’явилася дівчина років двадцяти п’яти, рішуче перетнула площу і наблизилася до різнобарвного натовпу.

      Тим часом мерзотник продовжував веселитися: щільність його брюк в районі ширінки починала зменшуватися.

      – Якщо не вийшло окропом, то…

      – Та як ви смієте?! Я зараз поліцію покличу!

      – Абсідеумів?! – розсміялася група молодиків у відповідь на вигуки тендітної жінки.

      Мерзотник зупинив розосереджений погляд на дівчині. Раптово до неї підскочив другий хлопець і повалив на сусідню лавку. На тротуарну плитку впала її сумочка, після удару об поверхню зробившись прозорою. Дівчина спробувала встати, але підскочив мерзотник і сів до неї на коліна, облизуючись. Одночасно її шию обхопив один з браслетів субстанційних кайданок, які, ласо посміхаючись, тримав у руці третій хлопець.

      – Звідки це в тебе? – запитав четвертий, який меланхолійно спостерігав звіддаля.

      – Украв два роки тому в якогось дурня з автоматом…

      Субстанція, що охопила шию, потягнула голову дівчини назад, третій хлопець схопив її за підборіддя. Його долоня не давала дівчині можливості закричати, її дихання збилося. Мерзотник позбавився від частини брюк у певному місці й уже запустив долоні під блузку, натиснувши на живіт і мацаючи ніжні груди. З широко розплющених очей дівчини потекли сльози…

      – Припинити! – пролунав холодний голос.

      Мерзотник відірвався від жіночого тіла, вихопив старий вогнепальний пістолет і вистрілив. Раптово його підійняло вгору, і він завис в повітрі з переляканими очима, а через мить на його обличчі проступили судини від евотонування потужної концентрації. Бездиханне тіло впало на тротуарну плитку, а крізь шию пройшла плазма на випадок Відновника. Другий, який повалив дівчину, спробував втекти, але не зробив і двох кроків – бойовий ніж, що встромився в ногу, не залишив йому шансів на втечу. Третій, відбігши на значну відстань, підписав цим собі смертний вирок – потік плазми випалив у його животі великий отвір.

      – Та ви звірі, а не поліцейські! Як так можна?! – закричала дівчина, витираючи сльози.

      Але її ніхто не слухав. Чоловік, що наближався, не відпускаючи четвертого слабким евотонуванням, звісно ж, помітив стиснутий в його долоні кухонний ніж.

      – Ні! Зупиніться! – дівчина підбігла до абсідеума і прокричала йому у вухо: – Він не скористався ним і підлягає арешту! Арешту підлягає! – її крик заповнив усю площу. Рух у напрямі переляканого хлопця не припинявся, тому дівчина зі всіх ніг підбігла до потенційного покійника й вибила з його руки ніж.

      Тільки тоді абсідеум у темних окулярах СКАЧАТЬ