Чотири після півночі (збірник). Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ почнемо, Браяне? – запитав Нік чітким, діловим тоном.

      Браян прокрутив весь процес у себе в голові. Буде трохи незручно, особливо працювати з людьми, чий досвід з літальними апаратами, либонь, починався й закінчувався моделями літаків, але він вважав, що це можливо зробити.

      – Ми почнемо з того, що заведемо двигуни і підкотимося якомога ближче до дельтівського «727-го», – сказав він. – Коли під’їдемо, я вимкну двигун правого борту, а лівий залишу крутитися. Нам пощастило. У нашого «767-го» паливні баки в крилах і є система допоміжних силових установок, які…

      Пронизливий, панічний крик доплив до них, прорізавши те фонове джеркотіння, наче виделкою хтось шкрябонув по чорній сланцевій дошці для письма. Потому вгору по сходах застукотіли кроки. Нік обернувся в той бік, і його руки піднялися в жесті, який Алберт відразу ж впізнав; колись він бачив у себе в школі, як дехто з фанатів бойових мистецтв практикував цей рух. Це була класична оборонна позиція тхеквондо. За мить у дверях з’явилося бліде, перелякане обличчя Бетані і Нік розслаблено опустив руки.

      – Ходімо! – закричала Бетані. – Ви мусите піти!

      Захекана, вона важко дихала і поточилася назад на платформу трапа. Якусь мить Алберт з Браяном були впевнені, що зараз вона перекидом полетить униз по крутих сходинках, зламавши по дорозі собі в’язи. Та тут же Нік стрибнув уперед, ухопив її рукою за карк і засмикнув назад у літак. Здається, Бетані навіть не усвідомила, що побувала на волосині від смерті. Темні очі дівчини пропалювали їх з білого кола її обличчя.

      – Прошу, ходімо! Він ударив її ножем! Боюся, вона помирає!

      Нік поклав руки їй на плечі і нахилився, немов збирається її поцілувати.

      – Хто кого вдарив ножем? – спитав він дуже спокійно. – Хто помирає?

      – Я… вона… м-містер Т-Т-умі…

      – Бетані, скажи «чайна чашка».

      Вона вирячилася на нього, очі шоковані, не розуміючі. Браян дивився на Ніка так, ніби той здурів.

      Нік легенько струснув дівчину за плечі.

      – Скажи «чайна чашка». Зараз же.

      – Ч-ч-чайна ч-ч-чашка.

      – Чайна чашка і блюдечко. Скаже це, Бетані.

      – Чайна чашка і блюдечко.

      – Гаразд. Краще?

      Вона кивнула:

      – Так.

      – Добре. Якщо відчуєш, що знову втрачаєш над собою контроль, відразу ж промов «чайна чашка» й отямишся. А тепер – кого вдарили ножем?

      – Ту сліпу дівчинку. Дайну.

      – Чортове лайно. Гаразд, Бетані. Тільки…

      Нік різко підвищив голос, тільки-но він побачив, що Браян услід за Бетані вирушив до трапа, а за ним і Алберт.

      – Ні! – чітким, жорстким голосом гаркнув він. – Ані руш, нахер!

      Браян, який два тури відслужив у В’єтнам і пам’ятав, як виконується беззаперечна команда, зупинився так раптово, що Алберт з розгону ткнувся обличчям йому СКАЧАТЬ