Життя-буття. вірші + стихи. Ігор Голомозий

Чтение книги онлайн.

      Научіть свою дитину

      Місцем поступатись.

      Поважати старих, бідних.

      Калік не цуратись.

      Стоїть бабця у маршрутці,

      Зігнулась до полу.

      Сумки тягнуть її руки,

      Й падають до долу.

      «Приберите свои сумки»

      Парубей говорить їй.

      Розвалився на сидінні,

      А ти бабушка постій.

      Далі, сидять школярі два,

      Розмовляють: «Дважды два»

      Бабушка стара зомліла,

      Закрутилась голова.

      Поруч, з парубком діваха

      Смокчуть губи й пиво п’ють.

      Далі, хлопці грають в карти,

      Щолбаном по лобі б’ють.

      Ось маршрутка підстрибнула,

      Падає бабка впродовж,

      Зачепивши дівку з пивом.

      – «Куда старая ты прёшь?!!!»

      «Геп» бабуся на підлогу,

      Де, напльовано було.

      – «Разляглася! Дай нам выйти,

      И катись в сваё кубло.»

      Померла бабця у маршрутці.

      Не доїхала «Швидка».

      Згирдиласяна підлозі,

      Бо була дуже слабка.

      Як навчили ви дитину?

      Бог навчає про любов.

      Знов «маршрутка», стара бабця.

      Нема місця… Є любов?

      Розпростерши крила

      Я стрибнув у небо.

      В небі тихо й гарно.

      так мені і треба.

      Я лечу повз хмари,

      Гір високих піки.

      Тут мені прекрасно.

      Тут я не каліка.

      Поруч орел парить,

      Десь ракета свище.

      Я ж лечу до Бога,

      Я ж за все, це вище.

      Я лечу високо

      Піді мною море,

      Піді мною хмари,

      І людськеє горе.

      Красота господня

      Поля, ліси, ріки.

      Населені пункти,

      В них люди – каліки.

      Я усе, це бачу,

      Бо лечу високо.

      Сильні мої крила,

      Зірке моє око.

      І тому я плачу

      Інколи буває.

      Коли все, це бачу,

      Тому що літаю.

      Височінь висока.

      Відкрита повіка.

      Я лечу до Бога.

      Я СКАЧАТЬ