Палаюча рука. Павло Артонек

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ у вічі. – Дуже важливо.

      Гриць був заінтригований й спантеличений. А потім якось з підозрою поглянув на старого й спитав:

      – А ви хто? – трохи грубо вийшло в хлопця.

      – Я передаю таємницю з покоління в покоління, й мушу передати тобі, як останньому з Руху Опору. Момент настав. Я ще нікому не передавав секрет Руху Опору, якого навіть самі члени не знали, крім нас – ворожбитів.

      – Ворожбитів? – дещо здивовано спитав Гриць.

      – Так. Мої прадіди створили цей бар'єр, і вивчали ящірок все життя.

      – Якщо ви так добре вивчали цих ящірок, то чому ми всі мали загинути, ви не могли зупинити нас?

      – Вони дуже швидко розмножились, я такого не передбачав. Але зараз це не важливо. – «А ну звісно, хай всі помруть, адже ти так хотів мені розповісти ту свою таємницю.» – Слухай уважно і дай слово, що ти нікому, ні при яких обставинах це не розкажеш.

      – Даю слово. – якось мляво вийшло у хлопця.

      – Добре. Отже, ці ящірки вже дуже давно нападають на землю, і дуже майстерно замітають сліди, як фізичні, так в думках людей. Тому про них ніхто не знає, а декотрі знають і бояться цього, хто не боявся пішов у Рух Опору, як ти. Ти думаєш, що вони так легко можуть виходити сюди зі свого порталу, але скажи мені чому вони не можуть сюди перемістити все своє військо і діють закрито? Бо портал, це дуже складна конструкція, яка взаємодіє з часом і простором, треба не абияка енергія, що б перемістити сюди бодай десяток тих почвар. Так от енергія. – Він задумливо обвів поглядом кімнату, й втупився у вікно, своїми сірими старечими очима. – Вона береться, або на їхній планеті, а ми точно не знаємо, яка вона, або на нашій, що більше ймовірно, бо в нас таких місць на землі повно. – Гриць вловив думку старого і й задумався, а потім якось люто спитав у нього:

      – А чому ми не могли цим зайнятись разом, нас було дванадцять чоловік, ми б змогли це все зупинити набагато швидше.

      – В тому то й діло, що тільки один зможе це зупинити, як я тобі казав. Ви б дуже сильно брали на себе увагу. Насамперед своїми думками, нас би легко розкрили, а цього допустити не можна.

      – А чому ви не могли просто викликати найкращого воїна раніше й розповісти йому це все. Він би пішов, і все зупинив краще чим я.

      – Сором'язливість, дуже добра риса для нашої задачі. – посміхнувся дід. – Це повинен зробити останній з Руху Опору, бо він один, його серце самотнє й закрите, тебе не розкусять. Та й охорони вони в тих місцях поставлять набагато менше, бо знають, що вже їх ніхто не буде зупиняти.

      Хлопець, не дуже зрозумів діда, але знав, що тепер він сам повинен, розчистити те лайно, яке на нього звалили, за останні століття. Він сам один, попереду тільки ціль, і непевний шлях до неї, а чому ж не певний, якраз таки навпаки. Він трохи згодом спитав:

      – Що це за місця й що я маю там зробити?

      – Оце вже підхід. Вони ставили ці СКАЧАТЬ