Малиновий пелікан. Володимир Войнович

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ та рославий молодик з йоржиком та безглуздо-іронічною посмішкою на плисковатому обличчі.

      – Йой, – мовила вона, – який у вас красень! – і посмикала холку Федора, котрий довірливо підійшов до неї. – Нівроку, гарний. І одразу готовий товаришувати. Чує, що від мене тхне псом?

      І, перш ніж поцікавитись причиною виклику, розповіла, що у неї також є пес-пудель, непородиста кішка, чоловік Іван та двоє діток молодшого шкільного віку. Повідомила, що ім’я та по батькові у неї Зінаїда Василівна, але чоловік, свекор та всі інші звуть її просто Зінуля.

      Нарешті згадала, навіщо приїхала:

      – Так, у кого тут що сталось?

      Ми навперебій почали пояснювати. Незважаючи на сумарну плутаність, вона усе зрозуміла. Оглянула мій живіт, помацала мізинцем з нігтем, наманікюреним та гостро заточеним, ніби спеціально підготовленим для витягування кліщів. Я подумав, що вона зараз же цей природний інструмент застосує для справи. Але вона пальчик відвела, а кліщем захопилась, як до цього псом:

      – Ой, який аферист! Супер! І як же ти туди, паразит, заліз? І вилазити, мабуть, не волієш. А навіщо? Тепло тобі там, затишно, ситно. Ну, нічого, – пообіцяла, – у нас не загостюєшся.

      І каже вже не кліщу, а мені:

      – Ну що ж, збирайтесь, поїдемо в лікарню.

      – Навіщо? – запитав я.

      – Ну а як же. Ви ж не бажаєте померти від енцефаліту.

      – Ні, не бажаю.

      – Отже, потрібно їхати.

      – Але чому їхати? Хіба не можна вдіяти щось на місці.

      – А що саме?

      – Звісно що. Витягнути кліща. Це що, така важка справа? У вас, напевно, є для цього медична освіта, досвід.

      – Все у мене є, я фельдшер зі стажем. Не лікар, але теж на щось здатна. Але ось стерильних інструментів у мене немає. А без стерильних інструментів такі речі не робляться. Ви зі мною згодні?

      Я погодився, але наважився виразити подив.

      – А що, стерильні інструменти хіба це проблема?

      – Ну, звичайно, проблема, ви ж не бажаєте померти від зараження крові. Мені здається, навіть і у вашому віці це не надто приємно. Ви зі мною згодні?

      Я погодився, що і від зараження крові померти не бажаю. Правду кажучи, я взагалі ні від чого померти не бажаю, але розумію, що від чогось усе ж доведеться. Але бажано іншим разом. Хоча іншим разом бажано, щоб теж не було.

      – Але все-таки, – спробував я міркувати логічно, – якщо у вас з собою немає ніякого стерильного інструменту, давайте обійдемось домашніми можливостями. Візьмемо просту голку, прокип’ятимо, ось вам і стерильний інструмент.

      – Ну, це вірно. Голку ви прокип’ятите. А підлогу, стіни та стелю теж прокип’ятите? Стерильну обстановку зумієте створити?

      – Тобто, щоб навколо чистота була? Так у нас ніби й не брудно.

      – Чистота – це ще не стерильність. Спробуйте, проведіть СКАЧАТЬ