Під куполом. Стівен Кінг

Чтение книги онлайн.

      – Перш за все мого хлопця.

      – Джуніора? – звела брови Ендрія. – Він же за віком ще навіть голосувати не може… чи не так?

      Великий Джим на мить уявив собі мозок Ендрії: п’ятнадцять відсотків у нім займають сайти її улюблених інтернет-магазинів, вісімдесят відсотків наркозалежні рецептори, два відсотки пам’ять і три відсотки – процес актуального мислення. Нічого не вдієш, з цим йому доводиться працювати. А втім, нагадав він собі, хто має дурнуватих колег, у того життя простіше.

      – Йому вже двадцять один рік. У листопаді виповниться двадцять два. І також, на щастя чи з Божої ласки, він на цей вікенд прибув додому, він не в коледжі.

      Пітер Рендолф знав, що Джуніор Ренні зараз не в коледжі, і не лише на вікенд, а назовсім – він прочитав про це в блокноті, що лежав біля телефону в кабінеті його покійного шефа, хоча не мав поняття, яким способом Дюк отримав цю інформацію, і чому він вважав її настільки важливою, щоб записати. Там також було написано ще дещо: проблеми поведінки?

      Проте зараз, мабуть, не на часі ділитися цією інформацією з Великим Джимом.

      Ренні продовжував, тепер уже запальним тоном ведучого ігрового шоу, котрий оголошує приз у додатковому турі.

      – Крім того, Джуніор має трьох друзів, котрі теж стануть у пригоді, це Френк Делессепс, Мелвін Ширлз і Картер Тібодо.

      І знову на обличчі Ендрії відбилося збентеження.

      – Гм… а хіба це не ті хлопці… юнаки… причетні до сутички біля «Діппера»?..

      Великий Джим подарував їй таку люту посмішку, що Ендрія аж посунулась у глиб крісла.

      – Ту справу занадто роздули. До того ж вона була спричинена алкоголем, як і більшість таких непорозумінь. Плюс, призвідником усьому там виступив отой Барбара. Тому-то ніякого протоколу не було складено. Суто варнякання, та й годі. Чи я не правий, Пітере?

      – Абсолютно праві, – підтвердив Рендолф, хоча й сам виглядав збентеженим.

      – Усі ці хлопці старші двадцяти одного року, а Картеру Тібодо, здається, вже двадцять три.

      Тібодо дійсно мав двадцять три роки і останнім часом працював на півставки автомеханіком у «Паливі & Бакалії». З двох попередніх місць роботи його вигнали – через гарячкуватість, як чув Рендолф, – але в «Паливі & Бакалії» він, здавалося, присмирнішав. Джонні казав, що ніколи не мав кращого спеціаліста з вихлопних систем і електрообладнання.

      – Вони всі разом полюють, вправні стрільці…

      – Господи, помилуй, щоб не з’явилося потреби нам у цьому впевнитися, – прохопилася Ендрія.

      – Ніхто ні в кого не буде стріляти, Ендріє, ніхто не пропонує зробити цих хлопців повноправними офіцерами поліції. Я лише наголошую, що ми мусимо заповнити велику прогалину в чисельності, і то швидко. То як щодо цього, шефе? Вони можуть послужити, поки не завершиться криза, а ми їм заплатимо з надзвичайного фонду.

      Рендолфу не подобалася сама думка про те, що вулицями Честер Мілла буде прогулюватися СКАЧАТЬ