Зодчий із пекла. Наталя Лапіна

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ розмовляє… М-м-м… Англійською… І французькою… Виключно цікаво… А от іще цікаво… Голос який?

      – Тобто як це – голос який?

      – Ну… Чоловічий чи жіночий?

      – Нелюдський! Нелюдський голос! Розумієш? – вже вкотре сплеснула руками дружина.

      Тепер він зареготав на повний голос:

      – А ви хотіли, щоб він по-людському розмовляв? Хе-хе-хе! Ох, баби! Може, італійці там рóбота вмонтували, га? Для розваги клієнтів. Може таке бути? Га?

      Ярижська різко схопилась на ноги. Висока, чорнява, уся в несерйозних зелено-червоних рюшечках імпортного халатика, така спокуслива, просто sexy:

      – Ти з мене знущаєшся?

      – Чого б це, моя люба? Аналізую ваші розповіді. Схоже, потрібно наш бар зачиняти. На замок. Від вас обох.

      – Тимофіївна також дещо підмітила. Не лише ми.

      – І що ж? М-м-м…

      – Хтось ходив уночі в брудних черевиках.

      – Ну?

      – Вона помітила сліди, коли прибирала.

      – Зрозуміло. – Наситившись, Кирило Іванович витер губи серветкою. – Вона перепрацювала й хоче прибавки. Алінка також бачила брудні черевики?

      – Ні, останнім часом вона прибирала тільки в лівому крилі. І Тимофіївна черевиків не бачила, бачила тільки сліди. На сходах.

      – А ти, Надю, сліди бачила?

      – Ні, Тимофіїна сказала, що одразу все й повитирала.

      – Скажи їй, щоб наступного разу покликала подивитись.

      – Вже сказала, але сліди вона бачила тільки один раз.

      – Речі хоч усі на місцях? Хтось, розумієш, ходить тут, як у себе вдома…

      – Про це не хвилюйся, ніде нічого не пропало, – завірила Ольга Володимирівна, – все на місцях.

      – А охорона, значить, на той час спала?

      – З вулиці додому ніхто не міг потрапити, – заступилася за молодих сторожів Надя Щукіна. – Останніми днями часто сніг падав, у дворі ніяких слідів не було, лише наші. Усі двері я особисто зачиняла, потім ще раз перевіряла.

      – А, між іншим, сантехніка ви не викликали? Нашого? Може, та хвалена італійська сантехніка протікає? Га?

      Але дружина вирішила до останнього підтримувати містичну версію незрозумілих пригод:

      – Повір, немає чого іронізувати. Сантехніка працює відмінно. Здебільшого. Вдень. Сантехнік не винен, це будинок… Тут щось негаразд. Старі будинки, повір, завжди несуть на собі відбиток життя колишніх господарів. Їхню ауру, їхні… Ну, не знаю. Можеш сміятися, але й академіки визнають, що іноді астральні тіла існують окремо від тіла. І тоді можливі будь-які дивні явища. Надю, скажи ти.

      Надія взялася за ручку пересувного столичка:

      – Я ніколи в такі речі не вірила. Але й нормальних пояснень знайти не можу. Все це нелогічно й нераціонально. Тимофіївна каже: привиди. Ніби тут і за німців щось таке бачили й чули. Привиди окупантів перебили.

      – Точно – привиди?

      – Не СКАЧАТЬ