Евотон: трансформація. Андрій Крижевський

Чтение книги онлайн.

      – Тихіше, тихіше… Пересидимо тут.

      Вона не втратила свідомість, але сил бракувало навіть повністю розплющити очі.

      Тим часом боєць Об’єднаних збройних сил Ради виявив, що його напарника немає біля дверей. Він вмить дістав свою плазму й насторожився, уважно вивчаючи обстановку. Потім почав робити повільні й обережні кроки, наближаючись до точки зникнення хлопця. Кілька разів зупинившись і прислухавшись, боєць дістався до місця, що цікавило його. Він лише встиг вдихнути, як його шию здавило, і за кілька секунд безшумно мертвий повалився на тротуарну плитку.

      Минуло близько хвилини, перш ніж з будинку вийшли два бійці з піднятою зброєю й виявили зникнення обох вартових. Подавши умовний сигнал, один з бійців показав своєму напарникові, що необхідно, розділившись, оглянути об’єкт. Після ствердного кивка бійці попрямували кожен у свою сторону. Два одночасні постріли в потилицю зупинили їх. Вхідні двері тихенько відчинилися. Простора вітальня відділялася від коридору аркою. За нею правобіч виднілися сходи, що вели на другий поверх. Біля арки сиділи двоє чоловіків у сорочках, піджаки були акуратно складені на стільці неподалік. Перед ними, біля широких вікон напроти арки, працювала голограма, яка транслювала якийсь новинний канал. Лівобіч виднілися зачинені двері кухні.

      Кавові зерна, що розсипалися по підлозі, змусили бійців вмить підскочити і схопитися за пістолети. Ніхто не рухався. Повисла напруга розбавлялася лише монотонним голосом коментатора, що розповідав про події в Китаї. Нарешті один із чоловіків зрушив з місця і встав біля стіни напроти вікна, в яке вривався прохолодний вітер. Боєць дав знак своєму напарникові, щоб той його прикрив, після чого різким рухом кинувся до крісла, що стояло у правому кутку вітальні, присів і сховався за спинкою. Водночас його напарник промайнув у проході й зачаївся за стіною з протилежного від сходів боку, щоб проконтролювати безпеку лівої частини вітальні, звідки теоретично міг початися обстріл. Боєць, що сховався, висунувся із-за крісла й провів дулом пістолета видимі частини кімнати. У ній нікого не виявилось.

      – Чисто! – промовив він і почув, як другий чоловік зайняв позицію в тій самій частині вітальні, яку він щойно перевірив. Тепер вони могли бачити один одного. Було ухвалено спільне рішення висуватися далі: цього разу першим почав рух боєць, який щойно прикривав свого напарника. Зробивши декілька швидких кроків у напрямку до вхідних дверей і перевіривши поглядом частину будинку, яка йшла разом з коридором праворуч від чоловіків і закінчувалася щільно зачиненими дверима, він напівпошепки промовив:

      – Напевно, дівчата бавляться…

      На його спітнілому обличчі поступово згасала готовність до дій. Він розвернувся й закляк на місці: його напарник лежав на підлозі з увіткненим у грудну клітину ножем, а перед ним стояв один з бійців Об’єднаних СКАЧАТЬ