Анатомічний атлас. Важко бути жабою. Артем Чех
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Анатомічний атлас. Важко бути жабою - Артем Чех страница 10

СКАЧАТЬ Дядьсірьога постійно щось ремонтував, ламаючи інше. У чомусь поламаному звинувачував Віталіка. Віталіку було по барабану. Він займався репом, іноді зустрічався зі своєю Юлею, цілувався і, приходячи додому, дрочив.

      Життя було сповнене принадностями світобудови.

      14

      Одного разу Надія Олександрівна справляла свій день народження, прийшли якісь зачумлені подруги, друзі Дядьсірьога, робітники з котельні та асенізатори з молокозаводу. В цей час Віталік зі Шрамом сновигали районом, пили пиво, розмовляли про вічне, зазираючи в очі дорослому життю, заходили до Вієвого батька, розмовляли про вічне і з ним, потім ще щось робили, ну не знаю, можливо, намагалися щось десь побачити цікаве, одним словом, Віталік прийшов додому затемна, стомлений і приглушений пивом. Він повалився на ліжко і моментально заснув.

      У сусідній кімнаті мама потрошку п'яніла і наливалася рум'янцем. Коли друзі порозходились, а Дядьсірьога заснув на кухні, Надія Олександрівна розпашіла і весела вдерлася до кімнати Віталіка, намагаючись його розбудити.

      – Вставай, Віталій!

      Віталік, нічого не розуміючи, роздер очі і ошаліло глянув на маму.

      – Віталій, мені з тобою треба поговорити.

      – Ma, ну що таке?

      – Нічого не таке. – її веселість моментально розтопилася, неначе пломбір під липневим сонцем. – Скажи мені, Віталій, ти не голубий? Тобі хлопчики не подобаються?

      – Ти що, мамо, які хлопчики?

      – Ну, не знаю, Сережа, наприклад.

      – Не подобаються, мамо. Ніхто мені не подобається. Заспокойся.

      Слава Богу, подумала Надія Олександрівна, хоч у чомусь він мужик.

      І вийшла з кімнати.

      Кончена, подумав Віталік, і заснув важким хмільним сном. Снився йому Сережа Савка.

      15

      Мені досі важко збагнути, чому мене завжди називали розумним.

      – Ти розумний, – казали всі, і я себе почував якось незручно.

      Не знаю, очевидно, що розумним я ніколи і не був, але досить уміло розігрував роль розумного. Ти знаєш якісь поверхові штуки, трошки з літератури, трошки з психології, трошки ще з якоїсь фігні, ти ставиш у словах правильні наголоси – і все, вважай, що ти розумний, що всі навколо бачитимуть у тобі людину, яка зможе дати пораду в надзвичайних і просто побутових справах. І ти даєш ті поради, але також поверхово. Не думайте, що мої поради, кажеш ти, такі вже корисні, я насправді дуже скромний, розумієте? Розуміємо, кажуть вони, не треба скромничати, ми ж свої. Так, кажеш ти, свої, але все одно, не буду я давати вам поради, просто не буду. Який розумний, думають вони, він навіть поради дає такі, що є над чим подумати.

      Ти не дурень, думаєш ти, але і не розумний, ти звичайний, тобі часом самому важко розібратися у своїх побутових повсякденних проблемах, таких як заповнення холодильника, наприклад, або коли просто посварився з коханою тобі людиною. Ні, ні, Боже збав, який розумний? Розумний СКАЧАТЬ