Чотири шаблі. Юрій Яновський

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Шахай, – ми скажемо, що билися до останнього й встелили трупом рейки.

      – Ну й возяться вони там! Аж огидно стає за цей ешелон дурнів.

      – Не хвилюйся, Остюче, це загальна людська хвороба. Диви, як вони заколотилися, ніби до вечора збираються мітингувати. Колись у нас в шахті жив цап. Їв він у стайні біля коней – стайня глибоко під землею була, спав по забоях і так наловчився звертати з дороги коногонам, що ми його прозвали «шахтарем». Ходив він тільки рейками, і часто в темряві цокотіли його копитця по залізних шпалах. Певно, він почував себе вагоном, бо переступити через дошку, коли вона лежала впоперек, не міг. Він завше терпляче чекав, доки коногони приймали перечепу.

      – Цікаво, – закінчив Шахай, коли ешелон раптом пішов назад і за ним побігли ті, що не встигли сісти, – чи Марченко не проспить цього ешелону? Нас тут усього троє, а в нього ж там аж одинадцятеро – всі надійні та вірні. Коли не проспить – йому буде багата пожива.

      Галат скочив на ноги, став шпурляти грудками вслід ешелонові і протанцював халяндри. Потім всі троє пішли по шпалах додому.

      – Поїхали! – закричав Галат. – А ми, як переможці, підемо пішки верстов із тридцять! Звоювати – звоювали, та до рук не попало. Заспіваймо, чи що?

      І він почав:

      Гей, хвалився та козак Швачка,

      Під Білую Церкву ідучи:

      Гей, будем брати, та китайку драти,

      Та в онучах топтати!

      Потім підморгнув Остюкові й Шахаєві і заспівав зовсім весело:

      Гей, казав єси козак Бондаренко,

      А що славонька буде:

      Гей, будем брати, та поли драти,

      Та плечі латати!

      На пісках росте вощанка менша; на воді – конюшина біла, ситник ясноплодий, осока; на скелях – перстач альпійський, шеломниця хмелювата, нечуй-вітер, тонконіг і миколайчики; на степах – чистотіл, чебрець, деревій голий, ковила, хизується грудниця жовта, щириця, серпій променястий та любочки осінні, похитується зміячка – жовта, як кульбаба, тільки висока, головатень степовий; а слава людська росте з єдності та відваги!

      Друга пісня

      Голос:

      Підібрано до рей і збито паруси,

      Чекає вся команда абордажу.

      На марсі варта дивиться у синь,

      Зіперлась ліктями на снасті лажі.

      Над парусами – мак небесних карт,

      Гойдає реї рівний бриз-бродяга.

      Серед навах, мушкетів і бомбард

      Перед веде гнучка толедська шпага.

      Три шаблі, як сторожа трьох сторін,

      І шпага, що замкне крицеве коло, —

      На всіх морях, на крилах бригантин

      Розносять перемогу суходолу.

      Три шаблі не погнуться й не впадуть,

      У серце враже буде шпаги замір.

      Коли повстане раптом, як редут,

      Ворожий бриг із моря перед нами.

      Готуй гаки: лягає бриг у дрейф!

      На абордаж, брати! Гори, корабле!

      Хор:

      Ми СКАЧАТЬ