Історія речей. Дитяча енциклопедія. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ трохи облагородили – тепер на вхідних дверях кріпили спеціальний молоточок. Його прикрашали візерунками, написами, робили у формі голів тварин чи птахів… У ХІХ столітті з’явилися механічні дзвінки. Для того щоб попередити господарів про свій прихід, гість повинен був смикати за шнурок від дзвінка чи крутити гвинт. «Нова ера» в історії цієї домашньої техніки настала в 1900 році. Тоді на Всесвітній виставці у Парижі люди побачили перший винахід знаменитого американського конструктора Едісона – електричний дзвінок. Американець отримав не тільки патент на новинку, але й першу грошову премію. Виставочний же екземпляр дзвінка Едісон подарував королю Англії Едуарду VII. «Диво техніки» встановили у Бекінгемському палаці в Лондоні. Цей дзвінок, до речі, спокійнісінько і без поламок працює й нині…

      Отже, ми зайшли до квартири. У приміщенні техніки не бракує. Серед безлічі предметів, завдяки яким людина робить свій побут більш комфортним, є речі, що трапляються в усіх будинках. Отже, познайомимося з цими «знайомими незнайомцями».

      Пральна машина

      Скільки часу та зусиль треба було докладати нашим прапрапрабабусям, щоб одяг і всі м’які речі, що їх оточували, були чистими. Згадаймо, з чого складався процес прання… Білизну замочували, довго терли, відзолювали, виполіскували в річці (уявіть, на що перетворювалася ця процедура взимку!), вибивали качалками, вибілювали на сонці або на морозі…Так тривало дуже довго, поки, нарешті, на допомогу господиням не прийшла пральна машина. Для нас вона є обов’язковим атрибутом хатнього начиння, без якого життя перетворюється на справжню муку. Не вірите? А ви спитайте маму або бабусю, чи ламалася в них коли-небудь ця електрична помічниця? Дорослі знають, як важко упоратися з пранням без неї!

      Над тим, як полегшити прання домашнім господаркам, чоловіки замислювалися дуже давно (у жінок на це бракувало часу!). Наприклад, серед паперів великого мислителя та поета Гете дослідники знайшли… опис пристрою для прання білизни! Датований він другою половиною XVIII століття. Але вперше такий пристрій було офіційно зареєстровано тільки в 1856 році. Патент на цей винахід отримав громадянин Америки на прізвище Мур.

      Перша конструкція звичного нам агрегату нині здається кумедною. Уявіть собі дерев’яний ящик, поставлений на колеса. Над ним – рухливу раму складної конструкції. У ящик треба було закласти білизну і… дерев’яні кульки («машина» заповнювалася ними аж до половини свого об’єму). Потім усе заливалося миючим розчином і починався власне процес прання. Рама пересувалася вгору-вниз завдяки важелям; кульки при цьому перекочувалися, били та терли тканину, наче численні невтомні руки. Щоправда, важелі пересували вручну, воду гріли за допомогою дров, а самі кульки щоразу після прання доводилося ретельно перемивати.

      Годі казати, система була надто складною! Тому конструкція Мура у світі не прижилася. Більш оптимальний вихід знайшли селяни Західної Європи та американські фермери. Саме в них раніше, ніж у місті, з’явилися електродвигуни та парові машини. Вони СКАЧАТЬ