Кляса. Павло Вольвач
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Кляса - Павло Вольвач страница 19

Название: Кляса

Автор: Павло Вольвач

Издательство: Фолио

Жанр: Историческая литература

Серия:

isbn: 978-966-03-4941-4

isbn:

СКАЧАТЬ у їхніх Києвах, а на мікрорайоні таким Пашок себе не уявляє. Тут інтелігенти якщо й трапляються, то зовсім не цікаві, як батько Ромки Руднєва чи Сафонов з третього під’їзду. Схиляються на під’їзді над шахматами та щось нудять про свої проектні бюро. Навіть роботяги є значно цікавіші, це Пашок на заводі «Моторобудівник» ще до армії засвоїв.

      Саня Ніколаєв, наприклад, закінчив технікум і навіть заочно інститут, а працював плавильником в моторівській «літєйці». Там же робив і Пашок. Іронічний і розумний Саня був Пашку симпатичний. Особливо після того, як ливарник Лось підтримав введення військового стану в Польщі і зобов’язався з цього приводу виконати на 110% квартальний план – принаймні так було сказано в «молнії», з самого ранку вивішеній в цеху. «Нашо це йому?» – спитав у Сані спантеличений Пашок. «Тому, шо він дурак, – пояснив Саня. – Плюс штрейкбрехер». Саня – це не те, що дрімучий обрубник Іван Мажара чи, тим більше, парторг Бормаченко. Колись давно, кажуть, Саня організував в цеху справжній страйк, протест «по-італійськи», коли люди призупиняють роботу, залишаючись на робочих місцях.

      Ще менше під кліше звичного роботяги підходив Сергій Батурин. Раз на тиждень Пашок зустрічався з ним у вечірній школі на Жилмасиві. Батурин сидів на задній парті, за спиною в Пашка і, блискаючи фіксами, хрипів всякі дотепи та відповіді на хитромудрі формули. Він їх вирішував швидше будь-яких відмінників, але руку ніколи не піднімав. Весь батуринський вигляд був не відмінницький – темні обводи довкола очей, незмінна «біломорина» над важким підборіддям, а в трикутнику розстебнутої сорочки синіла виколота троянда із встромленими мечами, що, все разом, наштовхувало спостережливу людину на певні висновки. Батурин відкрив для Пашка деякі невідомі речі, зокрема, й специфічну топографію Жилмасиву та околиць. Саме тоді Пашок зорієнтувався, що гастроном на Красній знаючими людьми зветься «Ресора», а якщо спуститись з гортопівського мосту і перейти за колії, на Калантировку, там є «Дереза», де теж можна взяти вина або горілки. Ці шевченківські ландшафти були густо заселені цікавою старшою братвою, такими, як Батурин, і зовсім літніми – під тридцятку, і багатьох з них Сергій знав.

      Батурина теж люди знали. Зокрема, на «Стрілі», де грають не тільки на полі. На трибунах, ближче до аптеки, розташований «катран», місце, де грають в карти «під інтерес». Наприклад, кучерявий Пасик з Красної і його приятель Кисіль, котрий тоді ще був живий і в котрого пів-Шевчика ходило в боржниках. Сидів там і екс-боксер Яцик, схожий на Тайсона, про котрого в той час, зрозуміло, ніхто поняття не мав. Тепер про Тайсона знають всі, Пашок дивився кілька його боїв і знає, що це наймолодший чемпіон світу за всю історію професійного боксу. Тайсон зараз почав збавляти, а Яцик як сидів на катрані, так і сидить, підставивши могутній торс під жилмасивське сонце. Пашок зрідка там буває, його тягне на Жилмасив, де він, вважай, і народився – з роддому його привезли в жилмасивський барак, їхній дім на Чарівному посьолку СКАЧАТЬ