Звірослов. Таня Малярчук

Чтение книги онлайн.

      – Я.

      – От і добре. Я боявся, що не впізнаю Вас, але не впізнати таку неземну красу неможливо.

      Капітоліна розквітає від гордощів. Витирає рукавом почервонілі очі.

      – Ви – кучер?

      – Завжди до Ваших послуг, – і чоловік елегантно присідає в реверансі.

      – Уявляєте, поїзд не зупинився на «Львівській брамі»! – скаржиться Капітоліна, підводячись з лавки.

      – Таке іноді трапляється, але не переймайтеся. Ходімо за мною. Я Вас швидко довезу, куди треба.

      – Ви на кареті?

      Кучер подає Капітоліні руку.

      – Ну звичайно, Ваша Високосте.

      – Капітоліна, Київ – це місто возможностей, – подружка Капітоліни, Натаха, старша на п’ять років. Вона вже перевдягнулась у нічну сорочку і збирається лягати спати.

      – Я тебе не дуже розумію, Натаха.

      – Що тут непонятного? У Києві ти можеш стати будь-ким, ким тільки захочеш, або навпаки, стати ніким.

      – Натаха, я не хочу стати ніким.

      – Ти і не станеш. Главне не розпускати соплі і мати опрідільонну ціль. От дивися. Я офіціантка у нічному клубі, да? Но в мене є ціль. Я хочу стати адміністратором цього нічного клубу. Та шо там адміністратором?! Главним адміністратором! Поняла? У мене є опрідільонна ціль.

      Капітоліна ворушить бровами. Так вона демонструє активну роботу думки.

      – Від завтра я буду працювати в супермаркеті. У рибному відділі, – бубонить Капітоліна.

      – Це непогано для начала. Багато хто пройшов через супермаркети. Але ти ж усвідомлюєш, що все життя не можеш там працювати? На рибі.

      – Звичайно, не можу, – Капітоліна по-дитячому надуває губки. – Але в супермаркеті багато відділів. Можна раз у рік їх міняти для разнообразія.

      – Ну ти дурна, прям як курка, Капітоліна!

      – Не називай мене куркою, Натаха!

      – Харашо, ти просто дурна. Сконцентруйся. Вибери собі яку-то ціль.

      Натаха залізає в ліжко.

      – Натаха, а як це зробити? В смислі, як вибрати ціль? Яку ціль?

      – Я не можу вибрати її за тебе. Це твоє лічне дєло. Твоя жизнь.

      Капітоліна вимикає світло і теж залізає в ліжко. Крутиться. Голова кипить від можливих життєвих планів.

      – Натаха, ти спиш?

      – Угу.

      – Допоможи мені, умаляю! Придумай мені що-не-будь.

      – Ну, стань директором супермаркету, наприклад.

      Капітоліна вибухає реготом.

      – Натаха, ти шо?! Куди мені?! Та я, чесслово, табличку множення знаю лише до семи.

      – Велике діло. Виучи.

      – Придумай щось інше, Натаха. Пожалуста.

      Натаха незадоволено повертається до Капітоліни.

      – Підемо легшим путьом. Подумай, Капітоліна, що ти любиш робити?

      Капітоліна не довго розмірковує над відповіддю:

      – Я СКАЧАТЬ