Наймичка. Іван Карпенко-Карий

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ

      Маруся. А чоловік з чоловіком?

      Пилип. Зійдеться! Ходім...

      Маруся. Я вийду пізніше, а тепер пусти: треба додому навідаться.

      Пилип. Не пустю. Ти не вийдеш, ми поїдемо — і я буду пропадать за тобою.

      ЯВА VI

      З шинку виходе Панас.

      Маруся (побачивши його, виривається). Панас!

      Пилип. Так що ж, що Панас? Нехай-пущай і Панас ідьоть до нас!

      Панас. А ти чого причепився до дівчини і силком тягнеш її, наче розбишака?

      Пилип. Зась! То моє діло. (Підходить до Марусі).

      Панас (одпиха). Геть!

      Пилип (заточився). Ах, ти ж! Я тєбя как гетьну, то у тєбя і очі стануть рогом.

      Панас. Одв’яжися, бо тілько ґудзики зостануться, як приймуся.

      З корчми на цю суперечку виходить кілька москалів і парубків.

      Москаль 1-й. Стой, братці, так не годиться! Ми завтра од’їжджаєм, зачім же свариться!

      Панас. Який же чорт його зачіпає, він он причепився до дівчини!

      Москаль 2-й. Брось ти ето дєло!

      Пилип. Да ти хто їй: брат, сват чи батько?

      Москаль 1-й. Ну, довольно, мир!

      Парубок. Годі тобі, годі!

      Москаль 1-й. Іменно — годі! Маладець, Харитон, мири ще ти!

      Парубок. А звісно, коли заступається, то має на те якусь причину... Чудной чалавек!..

      Панас. Маруся — моя дівчина, коли хочеш знать.

      Пилип. Так і бери свою дівчину, я її не з’їв. Ходім, братці, не стоїть зв’язуваться.

      Всі. Ходім.

      Пішли в шинк.

      Маруся (до Панаса). Ходім і ми до гурту, там музика буде: трохи погуляємо.

      Панас. Іди, коли тебе кортить.

      Пилип (од дверей). Та що ти його слухаєш, Марусю, хіба він тобі чоловік? Побачиш, як весело буде. (Пішов у шинк).

      ЯВА VII

      Панас і Маруся.

      Панас. Чого ж стоїш? Іди!

      Маруся. Ходім умісті.

      Панас. Іди сама — тебе, видимо, кортить; недурно ж з москалем збіглася на вулиці.

      Маруся. Хіба я винна, що він причепився?

      Панас. Чом же він ні до кого більш не причепився, а тілько до тебе?

      Маруся. Хіба я знаю?

      Панас. Слухай, Марусю! Не грайся з моїм серцем, бо воно не затим так щиро б’ється до тебе! Любиш — люби, а не любиш — не води.

      Маруся. Хіба я яка?

      Панас. А!! Хто там вас розбере! Чотири дні тебе не бачив, а на п’ятий з москалем зустрів...

      Маруся. Чого ти причепився?.. Москаль та москаль... Я не знаю, що тобі й сказать... я не винувата!

      Панас. Ну, годі! Ну, не плач! Кажеш — не винувата, я вже вірю, я заспокоївся... пригорнись же до мене; я так давно тебе не бачив... все ніколи... от, бог дасть, діждемо покрови... Ти якась чудна...

      Пилип СКАЧАТЬ