Мартин Боруля. Іван Карпенко-Карий

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ табун лошат буде бiгти? Зараз менi перепряжи!

      Омелько. Та хiба я знав, що його призвели! Яких же запрягти, бо знову не вгодю, то до вечера буду запрягать та випрягать…

      Мартин. Кулката в корiнь. Зозулю i Карякошку на пристяжку. Iди мерщiй!

      Омелько (про себе). Поки був чоловiком — i не вередував, а паном зробили — чорт тепер на нього й потрапе. (Пiшов).

      ЯВА VIII

      Мартин, а потiм Степан i Палажка.

      Мартин (один). Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було "Мартин, дядьку Мартине", а тепер — пан!.. Нiчого, призвичаяться!

      Входять Степан i Палажка.

      Палажка. Гляди ж менi сорочок, платкiв, щоб не порозкрадали. Там я тобi вирiзала три пари нових онучок i все поскладала як слiд.

      Мартин. Яка це в тебе шинеля? Я ж тобi казав: зроби таку, як у столоначальника.

      Степан. Сукна не стало на дармовiса.

      Мартин. На ж тобi грошей i безпремiнно зроби дармовiса (дає), та купи самуваря, чаю, сахарю i… кофiю i пришлеш з Омельком. А там, що останеться, вiзьмеш собi: може, рукавички купиш… Дивись, як люде, так i ти. Та чоботи чисть раз у раз, щоб блищали, як у засiдателя; одежа — перве дiло. Та ще не забудь про те, що я тобi казав: нехай приїздить хоч i на наших конях — я його i назад одiшлю.

      Палажка. Хто?

      Мартин. А, послi! Як приїде, тодi побачиш. Присядьмо ж на дорогу, так годиться. Я на недiлю пришлю Каєтану Iвановичу вiвса i сiна, а ти, Стьопа, нагадай йому про мендаль…

      Входе Омелько, в чоботях i в дранiм кобеняку.

      Омелько. Та йдiть, бо Кулкат не стоїть, аж ляга.

      Мартин. Ти б ще мiшок драний надiв на голову. Вiн там осоромить панича! Надiнь менi добрий кобеняк!

      Омелько. Та ви ж за кобеняк нiчого не казали, а тiлько за чоботи! (Набiк). От наказанiє господнє з таким паном: звелiв надiть чоботи, а чiпляється за кобеняка. (Пiшов).

      Мартин. Ну, тепер з богом! (Встає). Прощай. (Цiлує Степана). Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам'ять… трись, трись меж людьми — i з тебе будуть люде!

      Палажка. Здоров'я бережи, шануйся, сину. (Цiлує його).  Молися богу по книжцi.

      Степан. Прощайте, папiнька! Прощайте, мамiнька!!

      Мартин. Кланяйся ж там Каєтану Iвановичу, Свириду Петровичу…

      Виходять.

      Завiса.

      ДIЯ ДРУГА

      Кiмната у Борулi.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

      Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

/9j/4AAQSkZJRgABAQEASABIAAD/2wBDAAMCAgMCAgMDAwMEAwMEBQgFBQQEBQoHBwYIDAoMDAsK CwsNDhIQDQ4RDgsLEBYQERMUFRUVDA8XGBYUGBIUFRT/2wBDAQMEBAUEBQkFBQkUDQsNFBQUFBQU FBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFBQUFB СКАЧАТЬ