Третя зірка. Валерій Фурса

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ тепер не здався б їм таким страшним. Лише через кілька днів Плем'я дещо прийшло до тями, і діти його почали потроху займатися своїми щоденними справами.

      Після катастрофи життя у Долині дуже змінилося. На перших порах діти Племені могли харчуватися м'ясом загиблих тварин. Але вистачило його ненадовго. Хоча над Долиною продовжувала висіти непрониклива мла пилу, що піднявся високо в небо, Небесний Володар, як і раніше, ходив своїм незмінним шляхом. Хоча його жар став не таким сильним, але туші загиблих тварин почали швидко псуватися. Над Долиною навис задушливий сморід. Довго ще дітям Племені доводилось спалювати своїх одноплемінників та туші тварин, поки гнилісний сморід остаточно не зник з Долини.

      Найважче було спалити тіло Великого Хара. Так, так! І цей мисливець, досі ніким не переможений, став звичайною жертвою шаленства розбурханих стихії. Навіть він не зміг уникнути своєї сумної участі. Скеля, що обвалилася на нього під час падіння зірки, навік відбила у нього будь-яке бажання полювати на інших. Його могутнє тіло ще кілька днів після катастрофи продовжувало боротися, намагаючись скинути з себе навалене на нього каміння. Але й він був безсилим проти злої долі і змушений був скоритися їй. Довго ще діти Племені боялись підійти до свого загиблого ворога. Але запах гнилизни, що йшов від нього, змусив таки їх подолати свою відразу. Вони кілька днів тягали до нього сухе паліччя і все палили й палили те, що від нього залишилося.

      Голодно жилось племені після падіння зірки. Уціліло лише кілька Гну і дуже незначна частина Крі. Але Гну стали ще більш лякливими. Підступити до них стало зовсім неможливо. Крі також перестали бути такими довірливими, якими вони були до цього страшного дня. Риби у річці стало зовсім мало. Значна частина веселих струмочків тепер були назавжди заховані під розсипами каміння. Більша частина дерев у лісах також була повністю винищена. А на тих, що вціліли, їстівних плодів не залишилось зовсім. Всі вони були зірвані вітром і занесені ним невідомо куди. Доводилось і коріння їсти, і траву… Якби у Племені не залишилось так мало людей, то воно й вижити не змогло б.

      Пройшло чимало часу від дня падіння зірки. Та тільки тоді, коли вже Гор підріс і з дитини став молодим самцем, коли почав відчувати справжню силу у своїх руках, небо над Долиною почало поволі звільнятися від пилу, піднятого після небувалого землетрусу. І лише тоді діти Племені знову змогли побачити Небесного Володаря, який, наче нічого й не сталося, як і колись, тихо котився по небосхилу своїм незмінним шляхом. Хоча незмінним цей шлях назвати було б важко. Щось і у ньому змінилося. Але що саме?…

      До того часу встигли вирости нові дерева, і на них з'явились нові плоди. Спустошена колонія Крі також розплодилась неймовірно, і діти Племені знову змогли відчути смак справжньої їжі. Навіть декількох Гну вдалося вполювати. Плем'я знову ожило і стало більш чисельним.

      Не так швидко, як би цього хотілося Племені, але повертались старі добрі часи. Часи, коли Мати ще була молодою СКАЧАТЬ