Правознавство. Коллектив авторов

Чтение книги онлайн.

      Слід зазначити, що Конституція України виходить із принципу рівності обов’язків, який означає, що жоден громадянин не повинен звільнятись або ухилятися від обов’язків, а тому вони поширюються на всіх громадян, іноземців та осіб без громадянства. Водночас деякі обов’язки негромадяни не повинні виконувати. Наприклад, захист Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності, нести військову службу і, що зовсім дивно, шанувати державні символи України.

      За невиконання конституційних обов’язків законодавством передбачена можливість притягнення до юридичної відповідальності. Наприклад, за ухилення від сплати податків особа може бути притягнута до адміністративної або кримінальної відповідальності.

      6.5. Міжнародні стандарти в галузі прав людини

      Права людини в будь-якій державі завжди порушувалися і порушуються. Особливо масові порушення прав людини мали місце в ХХ столітті, коли відбувалися численні революції, війни (в тому числі дві світові) тощо. Тому захист прав людини в останні десятиріччя є головним завданням світового співтовариства. На сьогодні у сфері захисту прав людини прийнято і діє понад триста міжнародних актів у вигляді декларацій, конвенцій, хартій тощо, що були прийняті міжнародним співтовариством і направлені на захист прав людини та громадянина.

      Міжнародні стандарти в галузі прав людини – це встановлені в договірному порядку правові норми мінімально допустимого поводження держави із громадянами, іноземцями та апатридами, які проживають на її території.

      За дією в просторі розрізняють універсальні (діють у всьому світі) та регіональні (діють у певному регіоні земної кулі) стандарти.

      До універсальних стандартів відносять, наприклад, Загальну декларацію прав людини 1948 р., Міжнародний пакт про громадянські та політичні права; Міжнародний пакт про економічні, соціальні й культурні права (обидва пакти прийняті в 1966 р.).

      До регіональних стандартів належать Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р., Американська конвенція прав людини 1969 р., Африканська хартія прав людини і народів 1981 р. Як правило, регіональні стандарти є більш детальними за своїм змістом і регламентують порядок захисту прав людини в разі їх порушення державою. Наприклад, у європейських державах позови від громадян, права яких порушувалися державою, розглядає Європейський суд із прав людини в Страсбурзі.

      Залежно від дїї за колом осіб розрізняють загальні (стосуються прав усіх людей) і спеціальні (стосуються прав окремих категорій населення). Наприклад, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права належить до загальних стандартів. Прикладом спеціальних стандартів є Конвенція про права дитини, Конвенція про статус біженців та інші. Спеціальні міжнародно-правові стандарти регулюють статус осіб, які є найбільш соціально не захищені: жінок, дітей, біженців, національних СКАЧАТЬ