Інстинкт убивці. Карін Слотер

Чтение книги онлайн.

      – А сьогодні сусідка нічого не бачила?

      – Вона старіша за того пса, тому особливо не сподівайся. – Лео ворухнув плечем. – Там хтось із наших розмовляє з нею.

      – Мати точно не знає вбивці?

      – Точно. Коли вона трохи заспокоїлась, я попросив її знову глянути на нього. Вона ніколи в житті його не бачила.

      Вілл перевів погляд на мертвого чоловіка. Усе складалося, та логіки в картинці не було.

      – Як він сюди потрапив?

      – Не уявляю. Може, на автобусі приїхав і пішки йшов з Пічтрі-стріт.

      До Пічтрі-стріт, однієї з найголовніших в Атланті, було недалеко, десять хвилин ходи. По ній їздили автобуси й поїзди, а підземка доправляла тисячі людей в офіси й крамниці уздовж усієї вулиці. Вілл чув про злочинців, які скоювали й більші дурниці, ніж підігнати брутальне вбивство під графік руху автобусів, але це пояснення видавалося якимось неправильним. То була Атланта. Тут лише відчайдушно бідні чи схиблені на екології їздили громадським транспортом. А на підлозі лежав охайний підтягнутий білий хлопець у джинсах за триста доларів і кросівках «Найк» за двісті. Або в нього була машина, або він жив десь по сусідству.

      – Ми вислали патруль, щоб пошукав нічийну машину, – сказав Лео.

      – Ти був першим детективом, який приїхав на місце?

      З відповіддю Лео не квапився, щоб дати Віллові зрозуміти, що він робить йому послугу.

      – Я був першим копом, і крапка, – нарешті сказав він. – Дев’ять-один-один приїхали близько пів на першу. Я доїдав обід у сендвіч-барі на Чотирнадцятій. Сюди приїхав за дві секунди до появи патрульної машини. Ми обшукали будинок, перевірили, чи нікого більш нема, а тоді я сказав усім вимітатися.

      Звідси до Чотирнадцятої вулиці було їхати менше ніж п’ять хвилин. Їм пощастило, що першим на місце злочину прибув детектив, який зумів уберегти сліди від затоптування.

      – І ти першим поговорив з матір’ю?

      – Скажу тобі, вона була налякана до чортиків. Руки трусилися, я не міг з неї слова вичавити. Вона десять хвилин заспокоювалася, і тільки тоді я зміг її розпитати.

      – По-твоєму, тут усе чисто? Просто сварка між двома підлітками, а тоді приходить мамуся і кладе всьому край?

      – Вам Гойт Бентлі сказав перевірити саме це?

      Прямої відповіді на запитання Вілл уник:

      – Лео, ця інформація не для розголошення. Бентлі грає в гольф із губернатором. Сидить у правлінні половини доброчинних організацій у місті. Мені здається, дивно було б, якби ми сюди не приїхали, правда?

      Лео наполовину знизав плечима, наполовину кивнув. Можливо, його теж непокоїло щось на місці злочину, бо він повів далі:

      – У матері рани, які вона отримала, захищаючись. Видно сліди боротьби, поламані хріновини, стіни пошкоджені. СКАЧАТЬ