Ефект Ярковського. Те, котре – холод, те, яке – смерть…. Володимир Єшкілєв

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Сонце не відставало від неба – ярилисте, безжально-біле, воно сердилось на хмари, що заважали древній зірці панувати над небесною прірвою.

      Ярковський відчув владний настрій світила, принагідно згадав про озонові діри й нирнув під парасольки літнього кафе. Зрештою, це не було втечею. Саме тут, на заставленому круглими столиками і екзотичними рослинами літньому майданчику, він призначив зустріч дівчині, що жила у неті під ніком Sаня.

      Наразі вона була єдиним відвідувачем. Дівчина з пісні Арбеніної. «Твои рваные джинсы и монгольские скулы». Так і є. Джинси складались з небагатьох ниток поміж дірками, а вилицям позаздрила б кожна з Чингизових наложниць. Ноги Sані трохи не дотягували до модельного канону, проте в усьому іншому вона була чемпіонкою. Її тонкі, прикрашені вузькими перстнями пальці граційно («балетно» – визначив небайдужий Ярковський) ковзали поверхнею планшету, хентайська чолка і кольорове тату під правим вушком підкреслювали лінію шиї. Саме вона хвилювала його уяву. Під тонким оксамитом шкіри проглядались блакитнуваті русла. Таку прозорість еспер вважав надбанням натур надзвичайно витончених і мистецьких. З вихованок Солтиса він виділяв саме Sаню. Й не лише за її талант.

      Сьогодні вроду дівчини не приховували ані шарфики, ані хустинки, ані заклепані сріблом і сталлю шкіряні нашийники.

      Як добре, подумав Ярковський, що вона не засмагає.

      – Ты любила холодный обжигающий виски, – процитував він, огинаючи її столик.

      – Чё? – зауважила чужу присутність Sаня.

      – Не слухаєш Арбеніну?

      – Мамашка слушает.

      – Зрозумів, – Ярковський сів напроти дівчини, кинув барсетку на порожній стілець й підізвав офіціантку. – Американо.

      – Два? – офіціантка поклала на столик меню.

      – Мне фрэш, – відірвалась від планшету Sаня. – Яблочно-сельдереевый.

      – Яблучно-селеровий, – переклав еспер, помітивши розгублений погляд офіціантки, відтак кивнув на планшет:

      – Статусний гаджет.

      – Ага, – підтвердила дівчина. – Экран сапфировый. И вообще. – Вона зустріла його погляд твердим спокоєм сірих очей. – Зачем вызвал?

      – Є для тебе робота.

      – Работа?

      – Тобі сподобається.

      – Невже? Минулі рази мені чомусь не дуже подобалось.

      Ярковський давно помітив, що Sаня переходить на рідну мову відразу, як тільки розмова обертається до неї конкретним боком. Він також підозрював, що вона спілкується англійською і німецькою, проте перевірити нагоди не випадало.

      – Я тут взявся допомогти знайомим.

      – Розслідування? – Sаня зробила великі очі; в розмовах з еспером вона час від часу невмотивовано сповзала на хохми; Ярковського це дратувало.

      – Щось типу того, – спохмурнів він.

      – Так «типу того», чи розслідування?

      – Нумо я тобі розповім все послідовно, – він зручніше СКАЧАТЬ