Синдром зародка. Ані Лібро

Чтение книги онлайн.

      По-друге, вона зовсім не тушується в його присутності. Навіть не намагається йому сподобатися і зовсім не тремтить від бажання побачити його ще раз, як належить за протоколом про шлюбні ігри людства.

      Просто вони розмовляють про погоду і незначущі дурниці. І він розповідає Лізі, як правильно поливати квіти.

      «Ось він, типовий представник сильної статі. Безпомічний, наївний, короткозорий мічурінець, який схрестив фіалку з дикою грушою і отримав новий сорт пухнастих квіточок під назвою «Єлизавета», – принизливо думала подруга, абстрагуючись від його лекції з ботаніки.

      – Скажіть, а ім'я для своєї нової фіалки ви прямо вчора вигадали? – зовсім знахабнівши, запитує вона глузливо.

      – Ні, – він, схоже, розгубився від її зухвалості, але швидко отямився, – мою дочку звати Ліза.

      – А-а-а… Бо я вже думала, ви в мою честь… – розчаровано протягнула гумористка.

      Але Сергій подивився на неї уважно і якимось «іншим» голосом додав:

      – Це тоді я назвав її на честь дочки. А тепер розумію, що вона схожа саме на вас, Ліза.

      О, Господи! Як все запущено!

      Пильні лангольєри, що відчули ледь помітну тінь її симпатії до білявого дивака, тут же заверещали:

      «Не відволікайся, Ліза, тебе чекає велике майбутнє! Жінці завжди приємно викликати симпатію! Споглядай на тумбочці його фіалку, згадуй, як він повзав рачки по коридору в пошуках ключа. І все! Смішний чоловічок. Хіба може бути чоловік твоєї мрії смішним? Отямся!»

      Ліза вже кілька разів нетерпляче поглядала на годинник, але Сергій, схоже, так захопився розповіддю про різновиди диких груш, що зовсім забув про своє відрядження.

      – А куди ви їдете? – перебила вона, щоб змінити тему і направити розмову в русло прощання.

      – В Копенгаген, – несподівано просто відповів очкарик, ніби їхав до якихось Кобеляк. – Так, схоже, ми засиділися. З вами так приємно говорити. Ось мій ключ. Можна, я подзвоню вам?

      «Навіщо?» – подумала вона.

      – Звичайно, – відповіли неслухняні уста. І Ліза простягнула йому свою новеньку візитку, яка ніби випадково опинилася під рукою.