На городі довіряємо природі. Чудовий результат без клопоту й витрат!. Борис Бублик
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу На городі довіряємо природі. Чудовий результат без клопоту й витрат! - Борис Бублик страница 6

Название: На городі довіряємо природі. Чудовий результат без клопоту й витрат!

Автор: Борис Бублик

Издательство:

Жанр: Хобби, Ремесла

Серия:

isbn: 978-966-14-9222-5,978-966-14-9223-2,978-966-14-9139-6

isbn:

СКАЧАТЬ для маточника цибулі достатньо кільця, вирізаного з літрової пляшки, а для помідора знадобиться, швидше за все, кільце з 7 – 10-літрового бутля.

      Мал. 3. Підтримка стебла рослини кільцем із ПЕТ-пляшки

      Протягом усієї книжки я невпинно говоритиму про чудовий феномен: що більше якась задумка наслідує природу, то більші блага несе. Ось бонуси (додаткові премії) від заміни підв’язування рослини накиданням кільця:

      – відчутно економиться час;

      – рослина позбавляється травм, що неминуче наносять їй під час підв’язування;

      – опору легко демонтувати в кінці сезону;

      – потрібна менша спритність рук; ця робота не утрудлива навіть у випадку, якщо пальці вузлуваті.

      І це ще не все! Набором нарізаних пляшкових кілець можна користуватися багато років. Я зберігаю сотні різнокаліберних кілець на «брелоку», зігнутому з дротини (мал. 4). Наявність кілець під рукою підштовхнула знайти для них силу-силенну застосувань.

      Мал. 4. Пляшкові кільця

      Читачеві неважко буде пригадати купу приємних плюсів, що їх давало наслідування природі в інших випадках.

      Вище йшлося про те, що при виборі способу розв’язання певної проблеми треба насамперед пошукати, чи немає в природі чогось подібного. Але не треба впадати при цьому в фетишизм, фанатіти, бути ригористом (надмірно суворим, прямолінійним у дотриманні принципів). Якщо знайдено вдале рішення певної проблеми за допомогою прийому, аналога якому в природі не видно, то не варто відкидати його тільки тому, що цей прийом не природовідповідний (або таким здається). Був би він розумним і не завдавав шкоди більше, ніж користі.

      Ось типовий приклад. У книзі «Умный огород» Н. І. Курдюмова висловлено бездоганну з позиції природовідповідності пораду: «Нічого не виривай із корінням!» Видалення рослин із корінням руйнує структуру, виткану ними в ґрунті, позбавляє ґрунтову живність корму, видаляє із ґрунту вже внесене у нього збалансоване добриво, ліквідує потенційні канали, які утворилися б на місці корінців (а їх довжина може бути величезною – в одній рослині жита, приміром, загальна довжина коренів може сягати 7–8 км!), зменшує повітро- і водопроникність ґрунту – всього й не перелічиш.

      Але не треба бути буквоїдом. Тільки вирвавши з коренем розвинений кущ портулаку, можна позбутися цього бур’яну. Інакше замість однієї рослини дістанеш десяток, якщо не тисячу. А добуту відчутну масу можна потримати в ЕМ-силосі трохи довше, ніж зазвичай, щоб рослина «не воскресла». Покінчити з розвиненою щирицею можливо, тільки вириваючи її з коренем: зрізана, вона буйно відростає.

      І ще курйозний приклад. Свинорій сходить майже найпізніше на городі. Ґрунт вже закритий рослинами, тому сапці (і навіть плоскорізу) бур’ян недоступний. І його колосисті пагони можна тільки виривати – з корінням. Вірніше – думати, що з корінням: пагони обриваються. Потім рослина СКАЧАТЬ