– Бир іунар соіиби?
– Шуниси іам равшанки, бирор ишнинг ваїтини єтказиб юборилса, іеч нарса чиїмайди.
– Албатта шундай.
– Менингча, ишчининг їєли тегадиган ваїт пайдо бєлишини кутишни іеч їандай иш хоіламайди: аксинча, у шунчаки шуўулланмасдан, доимо ишга эътибор кєрсатиши даркор.
– Бошїача бєлиши мумкин эмас.
– Шунинг учун, агарда бирор ишни єзининг табиий їобилиятларига монанд ва бунинг устига бошїа ишларга чалўимай єз ваїтида бажарилса, іамма нарсани кєпрої, яхширої ва осонрої їилиш мумкин бєади.
– Бунга шубіа йєї.
– Шундай їилиб Адимант, биз айтган нарса билан таъминлаш учун давлатнинг тєрттадн кєпрої аъзоси бєлиши зарур. Зеро, агар яхши омоч, ёки дастаки сєїа ва бошїатдеіїончилик асбоблари кера кбєлса деіїон єзи єзига ясаб олмайдику. Єз навбатида бинокор – унга іам кєп нарса керак. Худди шунга єхшаш тєїувчи іам, косиб іам. Шундай эмасми?
– Бу тєўри.
– Дурадгорлар, темирчилар ва шунга єхшаш усталар, агар уларни іам бизнинг кичик давлатимизга їєшилса, уни кєп одамлар бєлган давлатга айлантирадилар.
– Анчагина катта бєлади.
– Іаттоки биз уларга деіїонларда ер іайдаш учун хєкиз, деіїонлар билан їурувчилар – юк ташувчи іайвонлар, тєїувчилар ва косибларда – тери ва юнг бєлиши учун молбоїарлар, їєйчивонлар ва бошїа чєпонларни їєшадиган бєлсак іам давлат унчалик катта бєлмайди.
– Аммо буларнинг іаммаси бєлган давлат кичкина іам бєлмайди.
– Аммо бундай давлатни бошїа ерлардан нарсалар келтиришга іожат бєлмайдиган жойда жойлаштириш имконияти іам йєї.
– Бунинг иложи йєї.
– Демак, бошїа мамлакатдан зарур нарсани олиб келиш учун яна одамлар керак бєлади.
– Керак бєлади.
– Аммо, агарда шундай воситачи, бошїа юртга у ердаги одамларга керак нарсани олмай, бу ерда керак бєлган нарсани олиш учун їуп-їуруї жєнаса, у іолда уларнинг іузурларидан іам іеч нарса ололмай їайтади.
– Менимча шундай бєлади.
– Бундан келиб чиїадики, бу ерда нафаїат єзлари учун етарли, балки у ерда іам їанча талаб бєлса шунча, барча нарсани ишлаб чиїариш керак бєлади.
– Іа, шундай бєлиши керак.
– Бизнинг жамоамизга кєпрої деіїонлар ва турли іунармандлар зарур.
– Іа, кєпрої.
– Ва іар турли олиб келиш (импорт) ва олиб бориш (экспорт) учун воситачилар. Зеро булар – савдогарлардир. Шундай эмасми?
– Іа, шундай.
– Демак бизга савдогарлар, тижоратчилар іам керак.
– Албатта.
– Агар бу денгиз савдоси бєлса, у іолда їєшимча равишда яна денгиз ишларини билувчи кєпгина одамлар зарур.
– Іа, кєпгина керак.
– Хєш? Давлатнинг єзини СКАЧАТЬ