Название: Химери Дикого поля
Автор: Владислав Івченко
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-966-14-7846-5,978-966-14-8057-4
isbn:
– Де це, Застава?
– На ріці.
– І чим гендлював Білан?
– Бидлом. Чужинці охоче рабів купували, дивилися, жеби молодий був та здоровий.
– А для чого їм раби?
– Не відаю те. Може, до роботи ставили, бидло ж.
Аж цікаво мені стало, що то за чужинці до Білана прилітали і для чого їм раби.
– Ті чужинці, вони люди були чи чудовиська якісь? – спитав у Федька про всяк випадок, бо ж краї дивні.
– Люди. Тільки увібрані інакше, у таких шатах, яких на Січі немає.
– А чим вони розплачувалися?
– Скрині дерев’яні та залізні везли.
– А що у скринях було?
– Про теє слузі вєдати не треба.
– І чому вирішили судити Білана?
– Деякі паничі шемрати почали, що одна біда від чужинців тих. Зібрано було Суд Січовий і феровано птах залізних не пускати, а яко прилетять, то зліцели джурам списи кидати, землю перекопати, де сідали вони, жеби летіли геть з Січі. А Білан з тим не зезволився, панство не послухав, вспиратися чужинцям не став, птахи залізні далі таємно літали. Тільки ж на Січі не сховатиси. Довідалося панство, і викликаний був Білан на Суд Січовий. Тама гомоніли довго. Казали йому паничі, що про Січ не дбає, що отруїти її замислив чужинською бридотою, бо зробили його чужинці грошовим за датки щедрі. А Білана злість узяла, вспиратися почав, вимірався, що аби торгувала Січ і не стереглася чужинців, мала б з того зиск та користь. До панства благородного удався, жеби дозволили птахів залізних попускати.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.