Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї. Володимир Лис
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї - Володимир Лис страница 6

СКАЧАТЬ хай би яка людина була невдатна в житті, ціну їй не складеш. Нещасні діти, матір’ю недолюблені. Нещасна матір, яку діти забувають, як одиноке дерево серед поля, на якім нічого не росте.

      І ще одна коротка притча. Виглядала й виглядала мати сина, що в світи далекі подався. Геть зістарилася. Нарешті син приїхав. На золотій бричці, з жінкою-панею. Повно добра всякого навіз.

      – То все вам, мамо, – каже.

      – Чую ніби знакомий голос, – одказує мати, – тико ж никого коло брички ни бачу. Повна бричка, тико без хазяїна.

      Прислів’я, приказки од Пелагеї

      – Сім верстов пройшов, а долі ни найшов, бо вона коло воріт лежала.

      – Кричеть, як сорока, а з ділом їдна морока.

      – То такей пастух, що од сну опух, а бидло [1] всеньке жито столочило.

      – На печі їдєть калачі, а за дверима з них голодні миші сміються.

      – Сонце, ни дивеся у віконце, бо тута дівка до обіда не вмивана.

      – На городі верба груші вродила, бо Химка клялася, що перед чоловіком чиста.

      – Дід беззубий, як пеньок, а дівку поцілував, то молодицею стала.

      – Наш котик умивається – видно, Параска в гості збирається – три дні тарандіти.

      – Наша Маруся до вечора краля, а як стемніло, хлопци всю красу покрали.

      – То того хазяїна кінь, що чужим вівсом потилицю чухає.

      – Одягай, Мотрунко, запаску, пуйдеш гусей пасти, хай хоч гусак на тебе подивиться, як така стидлива.

      – Корова у нас молочниця – цілий день на вигоні вибрикує.

      – Ще комар ни вкусив, а вже відро сліз назбирала.

      – Виглядала кума, а він псиська прислав, щоб на куму погавкав за вчорашні пироги.

      – Візьму-но я лозину, піду сама дочку сватати.

      – Гаврильцю, чого в тебе писок став, як рильце? Мо’, гороху чужого наївся?

      – У неї коса така, що й мурахи цілують.

      – Покличу місяця, щоб у відро заглєнув, ци я води принесла.

      – Так пити хочеться, що й добрий кусок сала з’їла б.

      – Розсокоталися, ніби Феську язикату побачили.

      – Як півень ни встереже, то курка і два яйця зразу знесе.

      – Так глєнула, що на другім силі горщики заторохтіли.

      – Така криклива, що й ворота дрижать.

      – Така гнівлева, що й двері бояться рипнути.

      – Посватався на чуже сило, а типер у свему на дівок заглядаєця.

      – Якби хто приніс пирога, то вона, може, й розчесалася б.

      – Сім верст до небес, та на восьмім додом дорогу все їдно згадаєш.

      – Чого то, кумо, ваш кум на вас вашим голосом вчора кричєв?

      – Ліпше прийдіть взавтра, бо сьогоднє ще не всі пироги доїли.

      – Жінка як тичка, зате чоловік у неї як бричка.

      – Сідайте, Параско, бо, певно, вже у вас язик стомився.

      – Та Явдоха така СКАЧАТЬ



<p>1</p>

Худоба (діал.).