Невидима людина. Герберт Уэллс

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ кинувся, випростався в кріслі й підніс руку. Місіс Гол широко розчинила двері, в кімнаті посвітлішало, і тепер вона побачила ясніше, що лице його прикрите хусткою точнісінько так, як і раніше було прикрите серветкою. Місіс Гол вирішила, що то їй привиділося у сутінках.

      – Чи дозволите, сер?.. Цей чоловік прийшов подивитись на годинник, – сказала вона, отямившись після хвилинного збентеження.

      – Подивитись на годинник? – перепитав він напівсонним голосом, прикриваючи рот рукою. – Звичайно, – додав він, приходячи майже зовсім до тями.

      Місіс Гол вийшла по лампу, а Незнайомець устав і потягся. Принесено було світло, і містер Тедді Генфрі, увійшовши, спинився перед забинтованим Незнайомцем. Він був, як сам потім казав, «ошелешений».

      – Добрий вечір, – привітався Незнайомець, дивлячись на нього «омарячими очима», як розповідав потім вражений цими темними окулярами містер Генфрі.

      – Сподіваюсь, я не перешкоджаю вам, – зауважив містер Генфрі.

      – О ні, анітрохи, – відповів Незнайомець. – Хоч я думаю, – він обернувся до місіс Гол, – що ця кімната цілковито в моєму розпорядженні.

      – Я вважаю, сер, – почала була місіс Гол, – що ви хотіли б, щоб годинник…

      – Звичайно, – перебив її Незнайомець, – але загалом я хотів би, щоб мені дали спокій і не турбували.

      Він повернувся спиною до каміна й заклав руки за спину.

      – А коли годинник полагодять, я попросив би принести чаю, – додав він. – Тільки не раніше, як полагодять годинник.

      Місіс Гол збиралась уже залишити кімнату – цього разу і не намагаючись зав’язати розмову, бо їй не хотілося, щоб її образили в присутності містера Генфрі, – коли пожилець спитав її, чи вжила вона заходів щодо його багажу на станції. Місіс Гол відповіла, що говорила про це з поштарем і той обіцяв привезти багаж завтра вранці.

      – А раніше – ви певні, що не можна? – спитав Незнайомець.

      Місіс Гол була впевнена і з підкресленою холодністю ствердила це.

      – Мушу попередити вас, що я – дослідник-експериментатор, – пояснив Незнайомець, – і не сказав про це досі тільки тому, що занадто змерз і був стомлений.

      – Справді, сер? – вражено відповіла місіс Гол.

      – І в моєму багажі – різні апарати та прилади.

      – То все, безперечно, дуже корисні речі, сер, – докинула місіс Гол.

      – І я, природно, бажаю вести далі мої досліди.

      – Звичайно, сер.

      – Приїхав я до Айпінга, – досить невимушено провадив він, – тому що… шукаю самотності. Я не хочу, щоб мені заважали працювати. А тут ще цей нещасний випадок…

      «Я так і знала», – подумала місіс Гол.

      – …вимагає певної відлюдності. Очі в мене такі слабкі й так болять, що іноді мені годинами доводиться сидіти в темряві… і зачинятися. Подеколи. Не зараз, звісно. І коли ось у такі хвилини мене турбують, наприклад сторонні люди, які заходять СКАЧАТЬ