Три мушкетери. Александр Дюма
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Три мушкетери - Александр Дюма страница 34

СКАЧАТЬ і його прекрасна зовнішність нічим не поступалася не менш прекрасній душі, ніхто не чув, щоб у нього була пасія. Він завжди уникав розмов про жінок. При цьому Атос ніколи не заважав іншим торкатися цієї теми, хоча легко було помітити, що такі балачки, до яких він зрідка докидав ущипливе слівце або зауваження про ницість людської природи, були йому вкрай неприємні. Його замкнутість, відлюдкуватість і мовчазність робили його багато старшим за його роки. Тому, щоб не порушувати своїх звичок, Атос привчив Грімо завважувати його найменший жест, а чи й сам рух губів. До розмови зі слугою він вдавався лише за виняткових обставин.

      Грімо, дарма що був палко відданий йому і схилявся перед його розумом, боявся свого хазяїна мов вогню. Але бувало, гадаючи, що він правильно зрозумів бажання хазяїна, він тієї ж миті виконував його і робив якраз протилежне, зовсім не те, що хотів Атос. Тоді Атос знизував плечима і, залишаючись, як завжди, зовсім незворушним, лупцював Грімо. В такі дні він відступав од своїх правил і дозволяв собі вимовити кілька слів.

      Портос, як ми вже бачили, був цілковитою протилежністю Атоса: він говорив не тільки багато, а й голосно. Втім, треба зауважити, що йому було байдуже, слухають його чи ні. Він говорив задля втіхи говорити і слухати самого себе. Балачка його могла точитися довкола всього, за винятком наук, бо, за його словами, до вчених він ще з дитинства почував глибоку відразу. Вигляд у нього був не такий величний, як в Атоса, і, страждаючи від комплексу неповноцінності, Портос на початку їхнього знайомства дозволив собі на адресу Атоса кілька несправедливих зауважень. Він докладав усіх зусиль, щоб своїм виглядом перевершити приятеля, тож убрання його було завжди розкішне. Та щойно Атос, з’явившись у товаристві у своєму простому мушкетерському плащі, гордо підводив голову, як одразу ж посідав належне йому місце, відсуваючи помпезного Портоса в тінь. Портос тішив себе тим, що голосно хвалився в передпокої пана де Тревіля і в караульному приміщенні Лувру своїми успіхами в жінок, чого ніколи не робив Атос. Переповівши свої романи з дружинами відомих суддів і уславлених полководців з простолюдинками й баронесами, Портос тепер розводився про інтригу з чужоземною принцесою, яка, за його словами, палала до нього шаленою пристрастю.

      Давня приказка каже: «Який пан, такий і слуга». А тому перейдімо від слуги Атоса до слуги Портоса – від Грімо до Мушкетона.

      Слугою Портоса був нормандець на ймення Боніфацій[24], і перше, що зробив його хазяїн, – змінив це миролюбне ім’я на більш дзвінке й войовниче – Мушкетон. Він найнявся на службу до Портоса, домовившись, що його лише годуватимуть і вдягатимуть, але харчі й одяг мають бути розкішні. Крім того, він просив надавати йому щодня дві вільні години для заняття ремеслом, яке б забезпечувало решту його потреб. Портос пристав на ці умови: вони його цілком влаштовували. Він замовляв для Мушкетона камзоли, що їх перешивали зі старих мундирів і плащів самого Портоса. Завдяки майстерності СКАЧАТЬ



<p>24</p>

Боніфацій – «той, хто робить добро» (лат.).