Всемогутній кристал. Інга Квітка

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ цього ока повзав палаючий змій, дихаючи на старенького червоним вогнем. Побачив його кристал і з його обличчя щезла посмішка. Замахав він руками в бік змія. Здавалося, що кристал от закричить та от біда, він не зронив ні звуку. Подумав дідусь, що Ярослав німий.

      Зціпив кристал пальці і у ту ж мить кімнату наповнило яскраве сяйво. Воно засліпило страшне око й те поспішило зникнути, а старенький взяв Ярослава на руки та прошепотів:

      – Напевно, ти, німий. Але це не страшно. Я багато кого за життя зцілити зміг. Допомагав і людям, і звірам, і птахам. Тож я обов’язково знайду, як тебе вилікувати, мій…, – він задумався й вирішив, що Ярослав буде його онуком, – маленький. Ти обов’язково почнеш говорити і тоді розкажеш мені, звідки ти такий особливий в лісі узявся, – і дідусь сів біля кристала, знову взяв одну зі своїх книжок та цього разу швидко знайшов те, що шукав в ній. Побачив він на одній зі сторінок чарівну квітку. – От воно! – радісно пригадав він, адже та квітка допомогла йому багатьох урятувати.

      Взяв дідусь дитину, свою палицю і відправився в гори. Пройшов він через вузьку річку, перейшов глибокий яр, поки не знайшов широкої стежки, яка розділилася на чотири різні шляхи.

      Обрав дідусь ту, що була йому потрібна й пішов вперед. Хотів він пригостити Ярослава лісовими ягодами чи водою, проте кристал відмовився. Похитав головою старенький, не знаючи, що робити та продовжив свій шлях.

      І от дійшов він до високих дерев. Надумав трохи перепочити аж раптом побачив, вовк ніби нізвідки з’явився. Загарчав хижак на старенького й у Ярослава потемніли очі. Подивився звір на кристала, ліг перед стареньким й тихенько заскавчав. Пройшов дідусь повз хижака і пішов далі шукати печеру, дивуючись, чому вовк передумав на нього нападати?

      Побачив старенький перед входом у печеру яструба, який охороняв чарівну квітку. Ця квітка цвіла лише раз на рік і лише в цей час її можна було зірвати. Адже поки квітка цвіте, яструб не мав права відмовити тому, хто прийде за нею.

      Бо як відмовить яструб в той час квітку віддати, накличе на себе страшну біду. Доведеться йому перетворитися на людину й ходити по світу, доки сам він не знайде того, хто буде більше за інших заслуговувати на чарівне зцілення та тією пелюсткою скористається. Тільки після цього яструб зможе знову з людини на птаха перетворитися.

      Підійшов до птаха дідусь, низенько йому вклонився і запитав:

      – Пане яструб, я прийшов за квіткою.

      Не встиг птах відповісти старенькому, як побачив Ярослава. Відступив він назад, замахав своїми величезними крилами, затупотів лапами та дзьобом в бік кристала показав:

      – Якраз вона зацвіла, але ти, старий, краще йди своєю дорогою і до мене більше не повертайся!

      – Чому? – здивувався дідусь. – Я за цією квіткою до тебе багато разів приходив і ще жодного разу ти мені не відмовляв. Ти допомагав мені зцілювати і людей і звірів і птахів від страшних недуг. Подивись на цього малюка, який не може СКАЧАТЬ