Всемогутній кристал. Інга Квітка

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ звернувся до прибічників Володаря і нагадав їм, що зараз ніхто з них не повинен напасти на німфей.

      У відповідь на його слова, Ровона щось пробурмотіла собі під ніс та Миттєдар не звернув на це увагу. Він лише хотів, аби німфеї та помічники Володаря зробити два кола і як тільки вони виконали його прохання, спинник часу став між ними й об’єднав їх, наказавши усім взятись один за одного, щоб утворити безкінечність.

      Перед тим, як промовити чарівне закляття, він нагадав сторонам не роз’єднувати потік обох сил, адже тоді закляття можна буде здолати в будь-який момент.

      Доки Миттєдар промовляв чарівні слова, долоні злих помічників палали, бо сили добра і зла повністю переплелися між собою. Проте не встиг спинник часу договорити закляття, як до залу заповз палаючий змій. Побачивши його, рогатий злокрон булькнув, з його пащі знову полилася річка й неочікувано навіть для самого себе, він видер свою лапу. Зрозумівши для чого тут зібралися злокрони та німфеї, палаючий змій зашипів:

      – Тепер закляття буде діяти до тих пір, доки хтось з вас не відмовиться від нього, – і палаючий змій наблизився до рогатого злокрона. На змія потрапило кілька крапель води й зашипівши ще дужче, змій завертівся, – цікаво, хто це буде? – він легенько вдарив своїм хвостом рогатого злокрона.

      – Змій, йди звідси! Тебе ніхто не боїться. – сказав Миттєдар. Він вперше поглянув на німфей і побачив Лілейту. Потім Миттєдар подивився на злокронів помітив, які вони страшні та бридкі. Спотворені обличчя з безліччю ран та подряпин, з горбами на тілі та скрюченими руками чи лапами, з яких визирали гострі кігті.

      – Я прийшов сюди, щоб ти, Миттєдар, негайно повернув час назад.

      – Володар вже здогадався?

      – Так, йому було складно повірити в те, що його помічники налаштовані проти нього, але він про все знає і повертається до нас. – палаючий змій спостерігав за поглядом спинника часу й підозріло оглянувши Лілейту, додав, – німфеї, вам час літи звідси, звісно, – він підняв свою голову до самісіньких очей Лілейти, яка спокійно дивилася на нього, – якщо ви не хочете залишитись тут з нами назавжди. Якщо погодитесь, до ваших послуг наші найкращі темниці.

      Нічого не сказавши у відповідь Лілейта махнула рукою. Слідом за нею – це зробили і інші німфеї. Перетворившись на білих голубів всі вони вилетіли з вежі, а злокрони розбіглися хто куди. Миттєдар повернув час кристала і з його очей впало кілька срібних сліз.

      Глава 2

      Тим часом на землі до лісу за цілющими травами відправився один дідусь. Довга сива борода діставала колін. Вицвівши очі та зморшкувате лице видавало його вік. Старенький потихеньку ходив між деревами, спираючись на криву палицю та шукав потрібні йому трави.

      Не помітив він перед собою каменя. Спіткнувся старенький та ледве через нього не впав. Ухопився за дерево, дивиться… а на землі не простий камінчик лежить. Один бік в нього світлий, а другий чорніший за пір’я у ворона.

      Здивувався СКАЧАТЬ