Клуб «Мефісто». Тесс Герритсен

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ коли ми вже стоїмо в кухні, телефонує в будинок із таксофона, щоб переконатися, що ми там. Злочинець утягує нас усіх. Правоохоронців. І О’Доннел.

      Маркетт запитав:

      – Вона усвідомлює, у якій небезпеці перебуває? У фокусі уваги вбивці?

      – Це її начебто не дуже вразило.

      – Що ж може налякати цю жінку?

      – Можливо, надісланий ним знак приязні. Еквівалент мертвої миші. – Джейн помовчала. – Не забуваймо, ми досі не знаємо, де кисть Лорі-Енн Такер.

      10

      Джейн не могла викинути з голови цю кисть, коли, стоячи в себе на кухні, нарізала холодну курятину для пізнього перекусу. Вона віднесла їжу до столу, де сидів її зазвичай бездоганно охайний чоловік: засукані рукави, дитяча слина на комірці. Чи є щось сексуальніше за чоловіка, який терпляче чекає, поки відригне його дочка? Реджина голосно ригнула, Гебріел засміявся. Прекрасна, досконала мить: вони разом, цілі й здорові.

      Тоді Джейн опустила погляд на нарізану курку й подумала про те, що лежало на іншій тарілці, на столі іншої жінки. І відсунула тарілку геть.

      «Ми всі просто м’ясо. Курятина. Чи яловичина».

      – Гадав, ти голодна, – сказав Гебріел.

      – Здається, передумала. Раптом курка перестала бути апетитною.

      – Через цю справу, так?

      – Якби ж я могла про неї не думати.

      – Бачив досьє, яке ти принесла додому. Не зміг утриматися, подивився. Мене це теж бентежило б.

      Джейн похитала головою.

      – У тебе ж наче відпустка. Нащо ти дивишся фото з розтину?

      – Знімки просто лежали на столі. – Він поклав Реджину до колиски. – Хочеш це обговорити? Можеш виговоритися переді мною, якщо так тобі стане краще.

      Вона глянула на доньку, яка насторожено за ними пильнувала, і раптом засміялася.

      – Боже, коли вона підросте й усе розумітиме, ну й сімейні розмови в нас будуть. Дорогенька, то скільки безголових трупів ти бачила сьогодні?

      – Зараз вона нас не розуміє. Тож говори зі мною.

      Джейн підвелася, підійшла до холодильника, дістала пляшку елю, зняла кришку.

      – Джейн?

      – Ти справді хочеш подробиць?

      – Я хочу знати, що тебе так турбує.

      – Ти бачив фото, тож знаєш, що мене турбує. – Вона знову сіла, зробила великий ковток пива й тихо мовила, дивлячись на пляшку, вкриту краплинами конденсату: – Мені здається, що мати дітей – це нерозважливо. Любиш їх, виховуєш, а тоді дивишся, як вони йдуть від тебе у світ, де їх кривдять. Де вони зустрічають людей на кшталт…

      «На кшталт Воррена Гойта» – так вона думала, але вголос цього не сказала; вона майже ніколи не називала його імені вголос. Наче так можна було прикликати самого диявола.

      Раптом задзижчав домофон, жінка різко виструнчилася. Глянула на годинник на стіні.

      – Десята тридцять.

      – Я гляну, хто там. – Гебріел пішов до вітальні, натиснув на кнопку. – Так?

      Пролунав СКАЧАТЬ