2061. Третя одіссея. Артур Чарльз Кларк
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу 2061. Третя одіссея - Артур Чарльз Кларк страница 21

Название: 2061. Третя одіссея

Автор: Артур Чарльз Кларк

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Космическая фантастика

Серия: Космическая Одиссея

isbn: 978-617-12-8463-0, 978-617-12-8343-5, 978-0-345-35879-0, 978-617-12-8462-3

isbn:

СКАЧАТЬ «євронутих» стверджував, що загибель зонда стала наслідком зловорожих дій з боку тієї інопланетної цивілізації на Європі, а той факт, що він без жодного втручання і так пропрацював аж п’ятнадцять років – майже вдвічі більше за свій проєктний термін, – анітрохи їх не бентежив. Віддаючи належне Вікторові, слід зазначити, що той приділив був цьому пункту особливу увагу та розбив ущент більшість інших доводів отих неадекватів. Та все ж таки всі тоді одноголосно вирішили, що він узагалі не повинен був надавати тим «євронутим» можливості висловлювати свої схиблені аргументи на весь світ.

      Для ван дер Берґа, якому вельми подобалося, коли колеги називали його «впертим голландцем», і який робив усе можливе, щоб завжди й усюди відповідати такому описові, катастрофа «Європи 6» стала викликом, який він не міг не прийняти. А що звістку про те, що цей надзвичайно «говіркий» та давно набридлий усім зонд-довгожитель нарешті заткнувся, більшість сприйняла з невимовним полегшенням, то про фінансування нового дослідницького супутника взамін загиблого навіть не йшлося.

      То що було робити? І ван дер Берґ сів собі та й став думку гадати, як далі гуляти. А що він був геолог, а не астрофізик, то минуло кілька днів, перш ніж до нього раптом дійшло, що весь цей час, відколи він уперше ступив на Ганімед, відповідь була просто в нього перед носом.

      Африкаанс – одна з тих мов, що просто ідеально створені для лайки та прокльонів. І навіть якщо ви розмовляєте нею дуже ввічливо, то її звучання може збентежити й неприємно вразити випадкових слухачів, цнотливий слух яких нічого подібного цієї миті від вас не чекає. Отож за її допомогою ван дер Берґ кілька хвилин «повипускав пару», а потім зв’язався з обсерваторією, розташованою в Тіаматі, майже на самісінькому екваторі Ганімеда, звідки сліпучий крихітний диск Люцифера завжди й повсякчас можна було спостерігати прямо над головою.

      Зазвичай астрофізики, до чиїх обов’язків входить мати справу з найграндіознішими та найразючішими в Усесвіті об’єктами, схильні проявляти неприховану зверхність до простих геологів, що присвячують своє життя якимось там заляпаним грязюкою штучкам на взір невеликих планеток і зовсім маленьких планетоїдів. Але тут, на найдальших рубежах освоєних людьми світів, усі одне одному допомагали, тож доктор Вілкінз не лише зацікавився пропозицією Рольфа, а й підтримав її.

      Обсерваторію в Тіаматі спорудили з єдиною метою, яка й стала фактично однією з головних причин для створення бази на Ганімеді. Річ у тім, що вивчення Люцифера мало величезне значення не тільки для науковців-теоретиків, але й для інженерів-ядерників, метеорологів, океанографів, а також, не в останню чергу, для політиків і філософів. Думка про те, що десь існують собі створіння, яким до снаги перетворити планету на сонце, була така приголомшлива, що багато кому не давала вночі спати. І людство захотіло дізнатися про це все, що можливо, бо одного дня могла виникнути нагальна потреба повторити подібне… СКАЧАТЬ