Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми. Отсутствует

Чтение книги онлайн.

      Теща до зятя:

      – Синку! Що ж це ти по господарству нічого не робиш? Дах протікає, тин повалився…

      Зять:

      – А воно моє? Воно мені треба?

      Теща переписала будинок на зятя, а той як не робив, так і не робить нічого.

      – Синку, що ж ти знову нічого не робиш?

      Я ж все на тебе записала.

      – Чого ти носа сунеш? Воно твоє? Воно тобі треба?

      Зять:

      – Мамо, я дарую вам автомобіль.

      – Прекрасно! Тільки знай: без тебе я на ньому не їздитиму!

      Дід з бабцею гуляють парком.

      – Пам'ятаєш, – каже стара, – саме на цьому місці сорок років тому ми зустрілися вперше…

      – Пам'ятаю, пам'ятаю… А он на нашій лавці знову чекає якийсь дурень…

      Зять:

      – Мамо, Зіночка просила передати вам один поцілунок!

      – Брешеш!

      – Чому?

      – Вона не скупа, ніколи одного поцілунку не передає!

      – Я чув, що ви залишаєте наше місто і ідете до свого зятя? Дуже, дуже шкода!

      – Кого ви жалієте: місто… чи мого зятя?

      Теща дає двом зятям по пиріжкові, а синові нічого не дає, та й каже:

      – Хлопці, то поділіться ж із моїм сином. Маєте по одному пиріжкові, дайте йому по половинці.

      Теща:

      – Я бачила сон, наче мене повісили…

      Зять:

      – Ну-у!!!

      – Не дуже радій. Мотузка обірвалась, і я прокинулась.

      – Уяви собі, яка рідкісна людина мій зять: ніколи і нічого від мене не вимагає.

      – Це дрібниці! А ось мій зять прямо-таки незвичайна людина! Він не тільки нічого не вимагає, а ще й дочку мені повернув…

      Зять до тещі:

      – Коли ви, мамо, помрете, мабуть доведеться поховати вас із вогнегасником.

      – А це чому?

      – Ну, ви розумієте, пекло і всі такі речі…

      Чоловік прочитав листа від тещі і невдоволено каже дружині:

      – Геть совість втратила твоя мати!

      – Що таке? – обурилась жінка.

      – Коли кабанчика кололи, я їздив? їздив! Коли горіхи збирали, їздив? їздив! Коли мед качали, був? Був! А тепер пише: «Приїдь, синку, допоможи город скопати і картоплю посадити…» Вже зовсім на шию хоче сісти…

      – Микито, скоро нас буде троє!

      – Невже, Ганю?!

      – Так! Моя мама приїде до нас жити!

      – Чого це твоя теща вчора увечері так верещала?

      – То я їй перед сном ноги мив…

      – І я своїй мию!

      – Ти витираєш?

      – Ну!

      – Отож. А я викручую!..

      – Мамо, – СКАЧАТЬ