Бот. Ґуаякільський парадокс. Макс Кідрук
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Бот. Ґуаякільський парадокс - Макс Кідрук страница 21

Название: Бот. Ґуаякільський парадокс

Автор: Макс Кідрук

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Детективная фантастика

Серия:

isbn: 978-617-12-8421-0, 978-617-12-8422-7, 978-617-12-8203-2

isbn:

СКАЧАТЬ чув, що сталося в редакції «Charlie Hebdo»… Досі ввечері боюсь на вулицю виходити. А загалом можна жити, – Лаура все ще думала, що відповісти Ріку Хоуві. – Що в тебе нового? Де ти зараз?

      Підпухлим обличчям метнулася тінь. Жінка відчула, що колишній однокурсник хоче відразу перейти до справи. Та все ж спершу Антоніо відповів на запитання:

      – Останні шість років живу в Ґуаякілі. Це на півдні країни. Працюю у місцевому «Instituto de Neurociencias», Інституті неврології.

      – Стривай, – на лобі Лаури пролягла складка, – Ґуаякіль… Це не там, де… Я щось чула по «France 24», наче у вас там якісь заворушення чи щось таке.

      – Я тому й телефоную.

      Психіатр насторожено звела брови.

      – Не лякайся, – еквадорець спробував удруге посміхнутися. Вдалося ще гірше, ніж на початку розмови. – Я хочу порадитися. Просто почути твою думку. Тут у нас таке діється…

      – Окей, – кивнула Лаура.

      – Співчуваю через «Charlie», але протягом останніх днів у Ґуаякілі відбувається щось несусвітнє. Люди наче показилися та почали вбивати один одного. Протягом трьох діб у місті було скоєно півтисячі вбивств з особливою жорстокістю та принаймні півтори тисячі замахів на вбивство. Це більше, ніж у всій країні впродовж трьох місяців. Бізнесмени, лікарі, вчителі, робітники раптово, нібито без усякої причини, навісніють і кидаються на своїх родичів, співробітників, просто перехожих. Ходять чутки про введення надзвичайного стану.

      – Жах! Схоже на початок зомбі-хорору.

      Арреола опустив голову. Зітхнув.

      – Ти знаєш іспанську?

      Лаура помахала в повітрі розчепіреними пальцями:

      – П’ятдесят на п’ятдесят.

      Вона по-справжньому так і не вникнула в те, що говорив співрозмовник. Її думки витали десь неподалік «Palais des Congrès de Paris».

      – Пошукай у Google, подивись, що зараз твориться. Не знаю, що у вас розказують в новинах, але це не схоже на зомбі-хорор. Усе значно гірше, – Антоніо повів рукою, кілька разів клацнула мишка. – Хоча, зажди, зараз скину тобі один файл, сама все побачиш.

      Skype «булькнув», сповіщаючи про надходження файла.

      – Отримала?

      – Зараз, завантажую… Що за?! – Лаура зойкнула та відсахнулася від екрана. – От лайно! На біса ти це скинув мені?.. Пробач, Тоні… – схаменулася. – Господи, я просто не очікувала.

      – Позавчора мені привезли здорованя-електрика, який ні сіло ні впало просвердлив електродрилем довбешку своєму напарникові. Це, як бачиш, фотографія напарника. І це лише один приклад. Щось подібне третій день коїться по всьому місті.

      – Боже…

      – Убивць швидко ловлять, але вони геть неадекватні, тому їх везуть до мене, тобто до психіатричної клініки при Інституті неврології. Я намагаюся з’ясувати, що з ними не так, але… – чоловік потер борідку, – …я не знаю. Симптоми охоплюють розлади емоцій, мислення, орієнтування, сприйняття та пам’яті. Пацієнти цілковито СКАЧАТЬ