Бог-Імператор Дюни. Фрэнк Герберт

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ підборіддям з ямочками. Він заговорив пискливим голосом:

      – Глянь сюди, Нейло! Дивись, що Сіона знайшла між сторінками цих двох книжок.

      Нейла зачинила, а потім замкнула єдині двері кімнати.

      – Ти забагато балакаєш, Топрі, – промовила Нейла. – Бовкаєш язиком. Звідки тобі знати, що я в коридорі сама?

      Топрі зблід. На його обличчі з’явилася сердита гримаса.

      – Боюся, вона має рацію, – сказала Сіона. – Чому ти вирішив, що я хочу, аби Нейла знала про мою знахідку?

      – Ти їй в усьому довіряєш!

      Сіона перевела увагу на Нейлу.

      – Нейло, ти знаєш, чому я довіряю тобі?

      Питання було поставлене цілком рівним голосом, позбавленим емоцій.

      «Невже я підвела свого Владику?»

      – Ти не маєш відповіді на моє питання? – спитала Сіона.

      – Хіба я дала тобі привід не довіряти? – озвалася Нейла.

      – Це недостатня причина довіри, – промовила Сіона. – Такої речі, як досконалість, не існує – ні в людині, ні в машині.

      – То чому ж ти мені довіряєш?

      – Твої слова завжди узгоджуються з твоїми діями. Це чудова риса. Наприклад, ти не любиш Топрі й ніколи не намагаєшся приховати своєї неприязні.

      Нейла глянула на Топрі, а той кашлянув.

      – Я йому не вірю, – сказала Нейла.

      Слова з’явилися в її мозку та без застережень злетіли з уст. І, лише сказавши їх, Нейла збагнула справжню суть неприязні: задля власної користі Топрі зрадив би будь-кого.

      «Він розкрив мене?»

      Усе ще з кислою міною, Топрі промовив:

      – Я не збираюся стояти тут і слухати твої образи.

      Зібрався вийти, але Сіона застережно підняла руку. Топрі завагався.

      – Хоча ми промовляємо давні фрименські слова й присягаємося у взаємній вірності, нас поєднує не це, – сказала Сіона. – Усе спирається на дії. Ними міряється все. Ви обоє це розумієте?

      Топрі автоматично кивнув, проте Нейла похитала головою.

      Сіона всміхнулася їй:

      – Ти не завжди погоджуєшся з моїми рішеннями, правда, Нейло?

      – Ні. – Вона сказала це всупереч власній волі.

      – Ти ніколи не намагалася приховати свого несхвалення, а все-таки підкорялася мені. Чому?

      – Бо я присяглася.

      – Але ж я сказала, що цього не досить.

      Нейла знала, що пітніє, знала, що це її видає, проте не могла ворухнутися. «Що я маю зробити? Я поклялася Богові, що підкорятимусь Сіоні, але не можу їй цього сказати».

      – Мусиш відповісти на моє питання, – промовила Сіона. – Я наказую.

      Нейла стримала дихання. То була дилема, якої вона найбільше боялася. Виходу не було. Вона мовчки помолилася і тихо сказала:

      – Я присягла Богові, що підкорятимусь СКАЧАТЬ