Название: Іван Мазепа – людина, політик, легенда
Автор: Денис Журавльов
Издательство: OMIKO
Жанр: Биографии и Мемуары
Серия: Великий науковий проект
isbn:
isbn:
Ілля Рєпін. Іван Сірко.
Фрагмент картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану»
Так Іван Мазепа був змушений втретє починати свою кар’єру майже з нуля. Проте чому з нуля? Адже він чудово вмів привертати до себе надзвичайно різних людей. Опинившись у новій, спочатку навіть загрозливій обстановці, Мазепа зумів швидко зорієнтуватися. Йому вдалося здобути довіру Самойловича, взагалі не дуже схильного комусь довіряти (так, він підозрював власного сина Григорія у намірах відібрати в нього гетьманську булаву). Але Мазепу (його дружина Ганна була далекою родичкою гетьманової племінниці Марії Самойлович через Горленків) Самойлович невдовзі робить «гетьманським дворянином». Літопис Величка так змальовує службу Мазепи у Самойловича: «А в Самойловича… усе виконував вірно, охоче і справно, як людина розумна і вдатна в усіляких ділах, і, отак служачи, скоро дослужився його ласки й пошани, тож спершу став гетьманським дворянином, а потім був учинений від Самойловича генеральним військовим осавулом». Зауважимо, що літописець Величко – людина, наближена до родини Кочубеїв, – у цілому негативно ставиться до постаті гетьмана Мазепи, але й він віддає належне «розтропності й цікавості» Івана Степановича. Правда, вихователем гетьманських дітей Мазепа не був – це вигадка невідомого автора «Історії Русів», схожа на переспів відомого сюжету про І. Брюховецького, який справді виховував Ю. Хмельницького.
Самійло Величко
Як наближена до гетьмана людина, Мазепа був у курсі всієї політики Самойловича, і його вплив на формування цієї політики в 70-ті, а особливо у 80-ті роки XVII століття був значним. Мазепа як генеральний військовий осавул бере участь у Чигиринських походах козацького війська 1677 та СКАЧАТЬ