ПереродженнЯ. Радмір Говтва

Чтение книги онлайн.

      Двері розгорнули, і в кімнату ввійшов той же капітан і чемно запропонував сержантові групи пошуку пройти з ним. Поки одному. Сержант прийняв пропозицію, не прийняти її він не міг. Не чекати ж отут вічність, поки надійде нова пропозиція, і застосовувати силу.

      Вони пройшли по коридору, завернув вправо й увійшли у двері, що охороняли два десантники. Увійшовши у двері, вони потрапили велику залу, де було багато людей. На невеликій кафедрі, ледве вище інших за столами сиділи п’ять чоловік. Двоє з них точно були жерці. Їх поплутати з кимсь дуже складно. Мудрість, проникливість і концентрація уваги просто були написані на їхньому обличчі, у погляді. Їхній пронизуючий погляд викликав якийсь острах. Було враження, що тебе просто сканують як зовні, так і зсередини. У них були довгі світлі волосся, акуратно доглянуті бороди. Одяг був білосніжними й розшитий золотими рунами на плечах. Вони не виглядали старими, навпроти, створювалося враження, що їхній вік від сили два періоди. Але це був явно не так, тому як жрець не може бути таким молодим

      Сержантові запропонували піднятися й сісти на стілець праворуч від кафедри. Видимо планувався публічний допит або розмова. Начебто нічого страшного, але мурашки пробігли по спині. Це не те, до чого він був завжди готовий.

      Всі хто знаходився в залі мали світлі волосся, різної довжини, невелику доглянуту бороду. Їх одяг був різним. Це були й військові, і керівники, і представники інших каст.

      З-за столу встав чоловік, одягнений у синю військову уніформу представника служби внутрішньої безпеки. Піднявши праву руку нагору, він обвів поглядом всіх присутніх, після чого все відразу затихли. Жерці уважно розглядали сержанта. Після того, як усі стихли, з-за, із правої сторони встав жрець і сказав, що в сержанта зв'язок носія й сутності не втрачений. За ним встав другий жрець і заявив, що підтверджує слова свого попередника. Зв'язок сутності й носія є, і зв'язок стійка. У залі відразу почали перешіптуватися й розмовляти люди. Чоловік у військовій формі знову підняв руку, і все відразу затихли.

      З-за столу встала людина, одягнена у розписану золотими нитками накидку. Він був середнього росту й, як всі навколо, світловолосий, яснолиций з невеликою, акуратно стриженою бородою. Повернувшись до сержанта обличчям, чоловік розпочав розмову, представившись.

      – Мене звуть Володимир. Я голова об'єднаних північно-східних і південно-східних стільник сектора 3.9. Хто ти будеш такий і звідки? З якою місією прибув до нас?

      – Я сержант Метрополії Батьківщини, звати мене Антон. Ми проводимо пошукову операцію в секторі 3.9. Шукаємо всіх хто вижив в секторі. На орбіті планети велике з'єднання флоту Метрополії й судна з поселенцями. Увійти в планету вони поки не можуть. На орбіті кораблі чужих, які заявили про права на сектори 3.9 і 3.10 і перекрили вхід у планету. У секторі 3.10 живих вдалося знайти, вони під охороною. Чужі контролювали всі наші переговори й блокували роботу радарів у секторі 3.9. Зараз блокування радарів удалося перебороти, СКАЧАТЬ