Название: Події, що змінили Україну
Автор: Владислав Карнацевич
Жанр: История
isbn: 978-966-03-6161-4
isbn:
Етимологію слова «січ» багато дослідників виводять від слов'янського кореня «секти», тобто різати, рубати. За однією з версій, назва пов'язана із загостреним (висіченим) частоколом, яким була обнесена перша козацька столиця. Згідно іншої версії, Січ була названа так із-за вирубки великої кількості чагарника, що ріс у тих місцях.
Як же ставали козаками? Якщо узяти, скажімо, «досічовий період», тобто коли козацтво ще не мало чіткої організації і структури, стати козаком було дуже просто. Досить тільки втекти від бая, пана або поміщика, загалом, від свого ненависного господаря, поселитися в тих місцях, де Дніпро, пройшовши через буйні пороги, заспокоює свій норов. Правда, якщо збіглого раба ловили, то покарання його чекало страшне – тортури і смерть. Але все одно бігли, незважаючи на страх і ризик бути схопленими, проривалися, як могли, в степ. А вже там… На все воля Божа – якщо пощастить, то чекало козака життя вільне, серед таких же, як і він, відчайдушних людей. Якщо ні… «Двом смертям не бути, а одної не минути». Знали козаки, що стріли і мечі ворожі не дрімають і чекають своєї години, щоб пронизати серце козацьке. Але страшніше за смерть для козака були полон і рабство. У письмових джерелах слово «козак» з'явилося у виданому в 1304 році латинсько-татарському словнику «Codex Cumanicus». A через майже два сторіччя козаками були вперше названі жителі Київського і Черкаського староств, тобто, можна сказати, українці. Кримський хан Менглі-Гірей у листі литовському князеві Олександру закликав того приструнити козаків, що спалили декілька турецьких кораблів.
Точний час утворення Запорізької Січі достовірно не відомий. Отже, перша згадка про вольних козаків відноситься до 1304 року, правда, тоді в цих розбійницьких загонах, як уже мовилося, переважали представники тюркської, а не слов'янської національності. У праці відомого руського історика Василя Татищева можна знайти такі рядки: «Перші козаки, набрід з черкес горських, в Курськом у XIV сторіччі з'явилися; де вони слободу Черкаси побудували і під захистом татарських губернаторів крадіжкою і розбоями промишляли; потім перейшли на Дніпро і місто Черкаси на Дніпрі побудували». Тільки до середини XV століття слов'яни почали переважати в «степовій вольниці», що перетворилася на той час на помітну військову силу, яка ніким не контролювалася і нікому що не підкорялася.
І. Репін. «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» (1891 р.)
Бувало, звичайно, що козаки відправлялися бити татар, але керувалися вони швидше власними бажаннями і вигодою, ніж чиїми б то не було наказами. Та і вибране козаками місце, здавалося, самою природою було задумано як форпост. З дніпровських островів, більшість з яких зараз сховані під Каховським водосховищем і озером Леніна, відмінно контролювалися пониззя Дніпра, самі ж острови захищали тих, що СКАЧАТЬ